Розділ 12

Сон був дуже приємним, в цьому чудовому сні Макар запропонував Еві переїхати до нього, тому що — впасти і не встати! — він хоче серйозних стосунків. Потім привіз до себе додому і навіть на руках ніс, тому що в неї зовсім сил не було. Такий сон повинен тривати вічно, це справжній злочин ось так просто взяти і прокинутися!

Ева відкрила очі і кілька разів моргнула. Над нею нависала чужа незнайома стеля, відразу промайнула думка схопитися і бігти, але рух поруч змусив обернутися, і вона здивовано видихнула. Поруч, підім'явши під себе подушку, спав Макар. Він був чомусь без одягу, зовсім, лише злегка прикритий простирадлом.

Ева озирнулася — вона якраз була одягнена, причому в те, в чому вчора Мак забирав її з квартири. Від цих спогадів навіть в голові запаморочилось — вона повірити не могла, що тепер буде жити з ним тут, в його квартирі. Олена казала, що його тривалі відносини можна на пальцях порахувати, а вже у себе він точно нікого не селив. Цікаво, це хоч щось означає? Може, вона все ж йому небайдужа?

Від цих думок захотілося застрибати і радісно завищати, але Ева стрималась, шкода було будити чоловіка, мирно сплячого біля неї. Вона виповзла з-під ковдри, і, намагаючись нечутно ступати, прокралася в душ. Тільки там згадала, що надіти їй нічого, ні халата, ні ночнушки, ні чистої білизни, все залишилось у валізі, яку Макар сам вчора складав. Треба буде пошукати, навряд чи Мак став її ще й розбирати.

Ева загорнулася в сухий рушник, який знайшла тут же в шафці, і вийшла з ванної. Макар вже перевернувся на спину, простирадло з'їхало, і Ева зупинилася, заворожена красою чоловічого тіла, яке лежало перед нею. М'язистого, рельєфного тіла, покритого рівною морською засмагою — це він вже встиг злітати в Мармарис, Ева запитувала, — яку контрастно відтіняла шовкова постіль кольору вершкового морозива. І це тіло, за твердженням Макара, тепер повноправно належало їй.

Вона вирішила забити на речі, швидше за все, ті в гардеробній, а судячи з розмірів спальні — в половину їх з Іркою квартири, — гардеробна тут повинна бути обов'язково. Підійшла і тихенько вляглася поруч, жадібно розглядаючи власність, яка так несподівано звалилася на неї. Прокачану і пружну, що віддавала якимось тваринним магнетизмом.

Вперше з початку їх дивних відносин у Еви була можливість розглянути свого чоловіка так відверто, не відводячи очі, не в напівтемряві тісної каюти. Там вони особливо і не розглядали один одного — або займалися коханням, або спали, переплітаючись руками і ногами. А прокинувшись, іноді в тій же позі починали знову…

Божевільний, абсолютно божевільний вийшов у них уїк-енд. Від спогадів по хребту потекла знайома гаряча цівка, і Ева обережно простягнула руку до гори м'язів, що розляглася перед нею.

— Ну нарешті, — пролунав хрипкий голос з боку гори, — нарешті ти перестала мене розглядати, Евочко, а то я вже почав відчувати себе музейним експонатом!

Вона злетіла в повітря і вже через секунду лежала на Макарові, той дивився очима, що іскрилися від сміху, і Ева теж засміялася.

— Я щойно прокинулася, злякалась, не могла зрозуміти, де я.

Макар розглядав її, продовжуючи посміхатися, і тоді вона наважилась і провела рукою по його щоці, з ранку неголеної і колючої. Ця колючість викликала тремтіння у всьому тілі, нагадавши, як горить потім від неї шкіра. По всьому тілу…

— Так дивно прокидатися з тобою! Я спочатку подумала, що мені це приснилося.

Напевно, щось таке було в її голосі, тому що Мак відразу став серйозним, його руки напружилися, він сказав теж дуже серйозно:

— Мені сподобалось з тобою прокидатися.

— Справді? — вона хотіла, щоб це прозвучало жартівливо, але Макар так сильно втиснув її в себе, що її голос мимоволі здригнувся.

— Скажи ще, ти цього не відчуваєш! — він уже шепотів заворожуюче, стягуючи з неї рушник, Ева сама потягнулася губами, бо добре все відчувала.

Вона очевидно переоцінила свої сили, після хвороби тіло зовсім не слухалося, добре, що Макар не надто потребував її участі. Після він цілував Еву, яка хапала ротом повітря, і говорив мало не винувато:

— Не треба було мене дражнити, Евочко, але я так скучив, просто жах…

Він спустився нижче і дістався губами до її родової плями. Ева перестала соромитись, коли з подивом зрозуміла, що Макар в повному захваті від її форми. Мак стверджував, що пляма схожа на половинку серця, і цього разу він обвів її по контуру вказівним пальцем, а потім несподівано запропонував:

— Не хочеш зробити татуху? Подивися, якщо тут домалювати, вийде серце, ось тут пройтися по контуру. Буде гарно, хочеш?

— Хочу, — Ева перебирала його волосся і сподівалася, що Макар відчує, що це «хочу» відносилося не тільки до тату.

«Я хочу з тобою прокидатися, засинати, я хочу з тобою жити, я хочу тебе, я кохаю тебе…»

Як шкода, що їй не вистачає духу сказати це вголос, але може з часом вона набереться сміливості?..

***

Як же вона переживала, збираючись на весілля Олени та Руслана, у неї аж коліна тряслися! Не за себе, звичайно ж, а за Макара. Хоча до того часу вони вже місяць прожили разом, і це був найкращий місяць в житті Еви з тих пір, як не стало мами.

Жити з Макаром було легко, всі його вимоги до Еви зводилися тільки до того, щоб вона робила те, що подобається, решта була виключно її власною ініціативою. Їй ось дуже подобалось готувати для Макара. Вранці після порції обов'язкового ранкового сексу він йшов в спортзал, розташований в цьому ж житловому комплексі, а Ева готувала йому сніданок.