Розділ 8

У третій чи четвертий свій приїзд він знову залишив Еві гроші. Та спробувала було образитися і обуритись, але Макар не став слухати.

— Ти ж не хочеш, щоб я зняв тобі квартиру, пошукай варіанти сама. Але ти повинна звідси з'їхати, ці нетрі не витримують ніякої критики.

— Я не можу, — вперлася Ева, — ми разом з Ірою знімаємо, я її підведу. Сама вона не потягне.

— Так зніміть щось пристойніше.

— Іра не погодиться.

Іра, Іра... звичайно, ця руда чистоплюйка не погодиться користуватися його грошима, Макар чудово знав її ставлення до подружчиного... коханця. А ось тут і починався самий відстій. Мак розумів, що не повинен приїжджати, морочити дівчинці голову, але як від неї відмовитись, не знав. Кожен раз лаяв себе, під'їжджаючи до її під'їзду, і навіть перед дверима її квартири лаяв.

Але варто було побачити Еву, як гальма відмовляли, і Макар сам очманівав, як швидко вони опинялися в ліжку. А потім їхав. І знову себе лаяв, і так до наступного разу. Ева кілька разів несміливо пропонувала залишитися, але він жодного разу не залишився, він навіть в душ там не ходив, і вона стала залишати для нього чистий рушник.

В будинку у дівчат чистота панувала ідеальна, тут причепитися було ні до чого, але його невимовно дратувало старе ліжко, яке скрипіло як скажене, обдерта ванна кімната і взагалі вся ця злиденна обстановка.

— Ми пропонували хазяйці переклеїти шпалери і пофарбувати ванну кімнату в рахунок орендної плати, — виправдовувалася Ева, — але та й чути не хоче. Ми трохи накопичимо грошей і самі тоді зробимо.

При цьому долари, які давав Макар, вона, мабуть, грошима не вважала, оскільки ті лежали в комоді майже на виду. Він дивувався, як Безсонов допустив, що його племінниця живе в такій комірчині, але запитати Олену не міг, хоч іноді перетинався з нею і Русланом в компанії. Ніхто не знав, що вони зустрічаються з Евою. Хоча, якщо бути до кінця чесним, слово «зустрічатися» тут і близько не підходило. Інше підходило слово.

Ніколи у Макара не виникало проблем з тим, щоб розірвати відносини, завжди це проходило легко, ніби саме по собі, тому що ніколи він не доводив відносини до серйозної стадії. Або, як він це називав, точки неповернення. Їхні стосунки з Евою взагалі не вписувалися ні в які рамки, але тут він відчував себе повністю беззбройним. Ева весь час спантеличувала його, вражала і приголомшувала. У п'ятий приїзд, коли він дістав презервативи, вона зупинила його.

— Не треба, Маку. Я була в жіночій консультації, мені виписали протизаплідні. Я вже почала їх приймати.

І він реально впав у ступор. Сказати нічого не міг, дивився на неї і мовчав, зате того разу секс був таким, що цілком міг претендувати на бестселер не тільки року, а й усього його «дорослого» життя. Та нікчемна багатоповерхівка повинна була дякувати Макару за те, що просто не виспалась, адже могла і розвалитися, як при землетрусі.

Цього разу Мак приїхав трохи пізніше, в під'їзд увійшов безперешкодно — який будинок, такий і домофон. Вічно він був то зламаний, то доводчик на дверях відвалився, то просто двері були відкриті і цеглою закріплені для вірності, Макар тільки тихо звірів. Піднявся на сьомий поверх і подзвонив у двері. За рішучою ходою впізнав Ірку, але руда двері не відчинила, подивилася у вічко, і слідом з-за дверей почулось незадоволене:

— Евко, там твій полюбовник прийшов, йди сама йому відкривай, я його бачити не можу, — голос віддалявся разом зі стервозною дівкою.

— Перестань — заговорила Ева в глибині квартири. Що ж, тут така чутність, він і на вулиці б почув.

— Не впускай його, Ево, нехай вже відвалює, скільки ти будеш принижуватися?

Що відповіла Ева, Макар не почув, зате почув легкі кроки.

— Навіщо він тобі, Ево, він же тебе не кохає! — раптом пролунало роздратоване.

— Я знаю, — донеслось до нього як шелест, і всередині все оніміло.

Мак ледве встиг відскочити від дверей, коли клацнув замок і відчинились двері, збіг сходами на один проліт вгору і притиснувся до стінки. Стояв як дурень, уявляв її обличчя, здивоване, розгублене, і відчайдушно сподівався, що вона його не покличе. Вона і не покликала, хто б сумнівався.

— Він пішов, даремно ти обурювалась, — двері зачинилися, а Макар продовжував стояти, втупившись у стіну, і відчував себе справжнім покидьком. Отямився і пішов до ліфта.

Він кружляв на автомобілі по місту години три, слова рудої Ірки подіяли на нього дивним чином, струснули і протверезили. Неначе йому мозок промили, протерли насухо і назад вставили. Дівчина хоч і стервоза, але вона права, хто він Еві? Полюбовник і є, тут і крити нічим. І абсолютно очевидно, саме йому слід прийняти рішення, що робити далі.

Йому двадцять п'ять, він на сім років старший Еви, дівчинці тільки днями виповнилося вісімнадцять, місяць тому за секс з нею йому б загрожувала стаття. Він не повинен більше приїжджати, торкатися до неї, впиватися в неї, зариватися у волосся руками, обличчям, обмираючи всередині від того, яка вона шовкова... Макар отямився і побачив, що сидить за кермом свого «Феррарі» у дворі ненависної багатоповерхівки.

Вікна Евиної квартири були темними, та Макар і не збирався підніматись. Досить, наслухався вже на сьогодні, і хоч визначення Ірки виявилося напрочуд влучним, усвідомлювати це було бридко. Уперся в складені на кермі руки і задумався. Але ж правда, Еві вісімнадцять виповнилося зовсім нещодавно, менше трьох тижнів тому, він тоді зустрів дівчат в ресторані, вона була з Оленою. І він їй так нічого і не подарував. Ева йому прислала подарунок, дуже якісне фото, у дівчини дійсно талант…