Розділ 6

Вона не змогла збрехати Макару. Той дивився з таким напруженим очікуванням, з таким гострим, роздираючим почуттям провини в очах, що у неї не повернувся язик сказати: «Так. Ти мене зґвалтував». Але ж Мак повірив би, як тут не повірити, Ева добре пам'ятає дивний гарячковий блиск його очей.

Вона, дурепа, вирішила, що це він від неї втратив голову, а він, виявляється, отримав порцію жіночого аналога «Віагри». Чи це якийсь наркотик був? В будь-якому випадку Макар безумовно заслуговував на правду. І коли після її слів він гучно заковтнув повітря, а потім видихнув, Ева сама зазнала колосальне полегшення, що так гостро проступило на його вродливому і до болю близькому обличчі. Про те, коли це він встиг стати настільки близьким, Ева боялась навіть думати.

А ось коли Макар запитав, чому вона не чинила опір, її охопила паніка. Як зізнатися чоловікові, що вона закохана в нього безповоротно і беззастережно, що вона відчуває його як себе, і кожна його емоція, хороша чи ні, проходить крізь неї як крізь високочутливий сканер? Тоді довелося б зізнаватися і в іншому. Що з тих пір, як вперше його зустріла, щовечора, лежачи в ліжку, уявляла його поруч з собою в цьому ж ліжку, і якби він зміг побачити хоч малу частину її вечірніх фантазій, вона цього просто не пережила б.

Не можна таке говорити, особливо чоловікові, особливо Макару, який до певного часу звертав на неї уваги не більше, ніж на домашню тваринку, скажімо, на шпіца. Вийшло збрехати достатньо переконливо. Макар навіть повірив спочатку, а потім у нього щось закоротило в голові, і він як з ланцюга зірвався.

При цьому Ева була переконана, вона і зараз могла його зупинити, і це було б найрозумнішим, що вона зробила б за останню добу, але... не стала. Або правильніше сказати, не захотіла. Варто було уявити, що він прямо зараз піде, сяде в свій хижий «Феррарі», і вона більше його не побачить, хотілося міцніше обхопити його руками і ногами, довелося саму себе обхопити, щоб не зірватися.

Вона провокувала його не те, щоб свідомо, швидше інтуїтивно, тому що всередині все волало «Тримай, він зараз піде!» І Ева відчайдушно боялася видати себе, тому і зачаїлась, ледь дихаючи, а він все одно не пішов. Вп'явся пальцями в потилицю і заглядав в очі, неначе сподівався там побачити... що? Звідки їй знати.

Раптово в голову прийшла відчайдушна думка, а що, як спробувати зіграти, показати себе досвідченою, ну дивилася ж вона фільми зі сценами кохання, та й для дорослих фільми дивилася. Зрештою, Макар не в бордель прийшов, вищий клас вона не зобов'язана демонструвати, а те, що вдруге не боляче, вона читала в інтернеті…

Або інтернет виявився підлим брехуном, або сама Ева ненормальною інвалідкою, але біль був ще більш палючим, може, тому що цього разу Макар не надто церемонився. Краще б він знову чогось обпився, а то дивиться прямо всередину неї своїми скаженими очима і хрипить, ніби зовсім здичавів. А може це тому, що Мак занадто великий, в інтернеті не уточнювали, та навряд чи там мали на увазі таких як він.

Вона чесно протрималась якийсь час, а потім спробувала відштовхнути його, але як можна зіштовхнути з себе тонну суцільних м'язів? Так нереально це. Знову вона попалась у власну пастку, Мак все одно здогадається, якщо вже не здогадався, хоч би не розревтися під ним. Але сльози все одно потекли по щоках, і вона мимоволі закрила обличчя долонями. Тепер Макар буде кепкувати над нею і правильно зробить.

Але Мак просто вбив. Він відвів її руки і знову вдивився в обличчя, а потім почав шепотіти на вухо так ласкаво і заспокійливо, що вона оніміла. Він може бути таким? Ніжним, не виснажливо наполегливим і напористим? І не таврувати губами, а просто прикушувати, прокладаючи невидиму доріжку від скроні до шиї, від шиї до плечей, і нижче від плечей…

Мак просив довіритися йому, і вона довірилась, він дотримав слово, біль не зник, але вже не обпікав, і навіть ніби притупився. Ева почула прямо над вухом чоловічий голос, що переривався глибоким диханням:

— Поцілуй мене, Ево, не бійся…

Не наказував, як нещодавно, а просив, і Ева зважилась. Потягнулася губами і доторкнулась до вологих від поту грудей, що нависали прямо над нею. Згадала, як це робив сам Макар, і потихеньку почала плести ланцюжок поцілунків по його міцній шиї, яку обіймала і погладжувала.

І тепер, коли вона сама втягнулася в цю воронку, повну забороненого, незвіданого, солодкого, але такого чарівного, що їй стало все одно. Що вона вже вдруге за неповну добу віддається практично незнайомому, нехай і вже коханому чоловікові. Що вона вигинається і піддається йому, видаючи глухі стогони, гідні найгарячішого «дорослого» фільму. І що за тонкою стінкою не спить Іринка і все чує. Хоча що Іринка, коли Макар фінішував, про це стовідсотково дізналась вся їх панельна багатоповерхівка.

— Розповідай, Евочко.

— Мені важко, Макаре, ти мене розчавиш, — вона спробувала вибратися з-під нього.

— Не розчавлю. Розповіси і відпущу, — а дивлячись на її судомні рухи тіла, додав застерігаюче: — Як не припиниш ялозити піді мною, підемо на другий захід, а презервативи лишились в автомобілі.

Але все ж переніс вагу тіла на руку, і дихати стало набагато легше. Він знову відтягував їй волосся на потилиці, проводячи свій допит, тому зараз відбутися вигадкою, гідною дитсадкової пісочниці, не вийде. Ева облизала сухі губи, твердо вирішивши казати тільки правду, нічого крім правди, але... трохи її перевернути.

— Мені подобається один хлопець.