РОЗДІЛ 15 (продовження)

Ніч опустилася над містом, але мої думки не давали мені спокою. Кожна інтрига, що розгорталася сьогодні, залишала свій слід у голові, нагадуючи, що гра ще не закінчена. Я сиділа за столом, розкладаючи перед собою документи, і відчувала, як адреналін змішується з відчуттям перемоги, якої ще не було, але яка була близько.
Артем зайшов у кімнату тихо, але його погляд сказав більше, ніж слова.
— Ти неймовірна, — промовив він, простягнувши мені чашку гарячого чаю.
Я усміхнулася: ця підтримка — моє таємне джерело сили.
— Дякую. Але сьогодні все залежить від того, як ми зможемо впоратися з новими даними, — відповіла я, відчуваючи, як хвилювання знову стискає груди.
Команда вже була готова до наступного кроку. Ми вивчили нову інформацію, яку принесла загадкова жінка раніше. Ці дані могли змінити весь баланс сил у нашій справі.
— Ми повинні діяти дуже обережно, — сказала я, глибоко вдихаючи, — кожен наш крок тепер критично важливий.
У залі настала тиша, коли я виклала нові факти на стіл. Кожна цифра, кожен документ, кожна деталь відкривала ще одну сторону інтриги.
— Це може зруйнувати їхні плани, — промовив Артем, нахилившись до мене.
— Так, — відповіла я, відчуваючи, як рішучість у мені росте, — і водночас ми повинні бути готові до несподіванок.
Несподіванкою стало те, що деякі союзники, які раніше здавалося, підтримували нас, тепер намагалися використати ситуацію для власної вигоди. Я глибоко вдихнула: жоден виклик не може зламати мене тепер.
— Ти готова до всього? — спитав Артем, дивлячись мені прямо в очі.
Я кивнула:
— Я готова. Бо я сильна, і нічого не зможе зламати мене.
Ми працювали всю ніч, аналізуючи інформацію, готуючи план дій і одночасно намагаючись передбачити кроки наших опонентів. Кожна деталь мала значення, і я відчула, що наша перемога залежить від нашої єдності та стратегічного мислення.
Вранці місто прокинулося, а я залишилася на балконі, дивлячись на горизонти. Відчуття майбутніх випробувань змішалося з внутрішнім спокоєм: я знала, що попереду ще багато інтриг, але тепер я маю силу, знання і підтримку, щоб пройти крізь усе.
— Я відчуваю, що ми на правильному шляху, — промовила я сама собі, — але гра ще не закінчена. Попереду нові випробування, нові інтриги і нові рішення, які треба приймати швидко і рішуче.
Артем обійняв мене, і ми стояли так кілька хвилин, насолоджуючись мовчазною підтримкою один одного. Я відчула, що навіть якщо світ намагається кинути мені виклик, я не сама, і наша сила разом здатна подолати будь-яку бурю.
Цей день став для мене символом того, що попереду нові повороти долі, але я готова до них. Я навчилася довіряти собі, слухати свою інтуїцію і діяти рішуче, навіть коли все навколо здається хаосом.
— Незалежно від того, що станеться далі, — тихо сказав Артем, — ми пройдемо через усе разом.
Я усміхнулася, відчуваючи, як серце наповнюється теплом:
— Так, разом. І більше нічого не має значення.
І хоча перемоги ще не було, і інтриги продовжували розгортатися, я знала точно: це лише початок нового етапу, а сила, любов і рішучість стануть моїм орієнтиром у всьому, що чекає попереду.