Розділ 40

Три години наді мною чаклували візажист з перукарем, щоб мій образ був бездоганним. Мені зробили зачіску з ефектом хвилястого волосся, яку доповнили яскравим макіяжем. Саме він буде акцентом на фоні вишуканого вбрання. Погляд відразу падає на манекен, на якому висить ідеально випрасувана сукня. Подарунок від Сергія за те, що мене запросили бути гостею на премії Billboard Music Award.

Без сторонньої допомоги пишну сукню мені не вдалося одягнути. Дякую дівчатам з нашої команди, які бігали біля мене і намагалися довести образ до бездоганності. Я дуже хвилювалася за те, як виглядатиму на червоній доріжці, адже це мій фактичний дебют на міжнародному рівні.

— Яка ж вона у нас красуня. 

— Погоджуюся. 

За своїми роздумами я навіть не помітила, як у номері опинилися Сергій з Ольгою, які милувалися мною. З вигляду це нагадувало те, як батьки збирають свою донечку на випускний.

— Я страшенно хвилююся. 

— Даремно. Сьогодні на премії засяє нова зірка, а ім’я їй – Софі. 

Погляд знову падає на моє відображення в дзеркалі. Там я бачу привабливу дівчину, якою колись мріяла стати маленька Софія. Сьогодні мій дебют, і я щиро сподіваюся на те, що не зганьблюся. Це тільки початок мого міжнародного визнання. Я буду вірити в це.

***

Дорога до пологового будинку для мене була ніби в тумані. Я пам’ятаю, як мчав до лікарні з надією, що Настя не почне народжувати в автомобілі, бо тоді моїй психіці настав би кінець. Раз за разом я кидав погляди на бліде обличчя дружини, яке так і кричало, що їй страшно.

Прийшов я до тями тільки у пологовому, коли лікарі забрали Настю на обстеження, а мене залишили під кабінетом. Такого хаосу в голові я ще не відчував. Руки тремтіли від усвідомлення того, що зараз відбувається. Як би себе раніше морально не налаштовував, зараз я взагалі не готовий до того, що відбувається.

Хвилина переросла в п’ять, а потім у десять. До мене ніхто не спішив виходити, щоб пояснити, що відбувається. Після двадцятої я думав про те, що хочу вийти на вулицю і дістати сигарети. Проте зрушити з місця мені не дав лікар, який так вчасно з’явився.

— Як моя дружина?

— Розкриття шийки матки чотири сантиметри, інтенсивність перейм збільшується. 

— Поясніть мені, будь ласка, нормально, що зараз відбувається. — тремтячою долонею я витираю піт з чола і думаю про те, що холодний розум мені сьогодні не світить.

— У вашої дружини початок пологів. Додому ми її не відпускаємо. Зараз медсестри допоможуть їй лягти у палату, далі будемо робити епідуральну аналгезію. — На кожне слово я кивав, хоча фактично до мене нічого не доходило після фрази «почалися пологи».

 — Що робити мені? 

 — Підтримувати свою дружину. Ми домовлялися з нею про партнерські пологи. Ви можете бути присутнім? — мені аж погано стало від почутого.

— Т…так. 

— Добре, ближче до початку ми вас підготуємо. Зараз трохи зачекайте, медсестри покличуть вас, коли можна буде потрапити в палату. 

Лікар пішов до наступної породіллі, а я спустився вниз по стіні. Щось мені трохи зле. Проте я не маю показати це Насті, якій набагато гірше.

***

— Не хвилюйся і тримайся впевнено, особливо, коли будеш під прицілом камер. 

 — Легко тобі говорити. 

Автомобіль в’їхав на територію арени, де цьогоріч проходить премія Billboard Music Awards 2023, а я затамувала подих. Зараз мені доведеться віч-на-віч бути зі світовими зірками, більшість з яких є моїми кумирами з юності.

Вечірка, організована на честь премії, допомогла мені отримати трохи впевненості, адже я мала змогу познайомитися з декількома виконавцями, які також цього року дебютують на BMA.

— Зараз позує Олівія Родріґо, після неї Зейн Малік, а ти наступна. Маєш бути готова стати в центр доріжки та попозувати. Стафф тобі покаже, коли потрібно уступити місце іншій зірці. 

Далі Ольга провела мені короткий інструктаж, який я уважно слухала. Мені наголосили на тому, як правильно встати, як вигідніше позувати. За скільки років я встигла звикнути до камери, а тому більше її не боюся. Мені відомо, який ракурс вигідніше підкреслить моє обличчя, а яка поза вдало покаже довгі ноги чи спокусливе декольте.

— Софі, твоя черга. — голос Сергія виводить мене з трансу.

Я підіймаю поділ сукні, щоб не впасти через нього, і підходжу до краю доріжки. Спина машинально вирівнюється, щоб додати ході елегантного вигляду. Мені вистачає зробити три кроки, щоб опинитися по центру червоної доріжки на фоні декорацій з логотипом премії BMA та її партнерів.

Десятки спалахів засліплюють мене, але я все одно широко посміхаюся. Це мій маленький час слави, яким я хочу насолодитися. Через кілька годин ці світлини побачить увесь світ.

***

— Як добре, що ти приїхала! — на порозі палати я бачу маму і стримую себе від того, щоб кинутися в її обійми. Зараз я потрібний зовсім іншій людині, яка стискає мою руку і ні на мить не відпускає.

— Люба моя, сонечко, ти як?

— Я у порядку, — відповідає Настя.