Розділ 13

— Через п’ять хвилин починаємо.

Режисер почав роздавати команди присутнім, і я чекала, коли черга дійде до мене. Сьогодні ми знімаємо рекламу нового спортивного комплексу, обличчям якого я буду близько шести місяців.

Нічого складного. На мене одягли сексуальний топ і обтягуючі лосини, а також кросівки від бренду Puma, чиїм амбасадором я є. Постановник рухів окреслив, що саме я маю зробити і як варто з’явитися у кадрі.

Від гортання соцмереж мене відірвала склянка, яка голосно стукнула дном об стіл. Я заблокувала телефон і перевела погляд на чоловіка, що невпевнено стояв поруч.

— Софі, зйомка може затягнутися. Ми зробили вам полуничне смузі. Якщо не подобається, то зараз переробимо, — чоловік нахилився за склянкою, але я зупинила його.

Він був такий схвильований, що аж мені ніяково стало.

— Ні, не варто, — я взяла напій і зробила ковток через соломинку. — Дуже дякую, смачно.

У відповідь посмішка, на яку я теж відповіла.

— Радий це чути. Не буду вам заважати, — він уклінно кивнув і відійшов.

Раніше я його не бачила. Точно не з нашої команди. Напевно, працівник спорткомплексу, якого відправили мене задобрити.

Справді, зйомки можуть тривати годинами, а тому варто підкріпитися. Ольга після концерту знову посадила мене на дієту, яка вже другий тиждень викликає депресію. Кисло-солодкий присмак смузі залишав приємний посмак. Настрій покращився, і я була готова працювати.

— Софі, ти готова?

Я піднялася й рушила до локації. До камер і софітів я звикла, тож додаткового налаштування не потребувала. У мене був короткий сценарій.

— Почали!

Спершу сцена, де я капризна клієнтка. Я засипаю адміністратора питаннями про обладнання, отримуючи позитивні відповіді. Але мені цього замало.

— Хочу на групові заняття! Що можете запропонувати?

— Аеробні, силові, танцювальні, водні, Mind&Body, східні єдиноборства…

— Цікаво. А інструктори компетентні?

— Авжеж. Кожен має підтверджену кваліфікацію і досвід.

— Хочу з ними познайомитися, — граю роль, хоча в житті далека від цього образу.

— Знято.

Я з полегшенням видихнула. Попереду зміна локації. Але мені раптом стало зле: наче кинули в жар, з’явилася дезорієнтація.

— Готові? — ми киваємо.

Адміністратор представляє команду. Я чемно усміхаюся, хоча всередині відчуваю слабкість.

— А якщо я хочу персонального тренера?

— Це можливо, — він показує на групу хлопців і дівчат.

— І можу сама обрати?

— Бажання клієнта – закон.

— Чудово! — я підходжу до високого хлопця з татуюваннями. — Покажіть мені залу…

— Стоп! Софі, не добре. Ще раз!

Ми робимо два дублі, але я вже відчуваю, як тіло лихоманить. Мені стає то гаряче, то холодно, у голові туман. Я прошу води. Після кількох ковтків легше не стало.

— Продовжиш? — питає режисер.

— Зможу, — відповідаю, хоч сама сумніваюся.

Сцена з оглядом залу вдається лише з кількох спроб. Я збиваюся з реплік, паморочиться так, ніби випила міцного алкоголю.

— Софі, ви виглядаєте недобре, — підходить візажист. На моїй шкірі виступив піт, що для мене не характерно.

— Не знаю, що це. Може, вірус. Є термометр?

— Спробую знайти.

Я підходжу до бігової доріжки, де маю пройтися під камери. Режисер подає знак.

— Почали.

Я стаю на доріжку, тренер виставляє легкий темп. Потрібно просто продефілювати.

Фоном грає мій сингл, але я його майже не чую. Свідомість пливе.

— Софі?

Голос долинає здалеку. Я роблю крок і падаю. Чиїсь руки встигають підхопити.

— Води!

Довкола метушня, але я чую її ніби крізь товщу води. Картинка розмита, голоси нерозбірливі.

Нашатир не допомагає. Паніка накриває.

— Вона на межі свідомості. Викликайте швидку!

— Це довго. Я відвезу її сам. Повідомте менеджера.

Це були останні слова, які я почула. Очі повільно заплющилися, і я провалилася у стан легкості й тиші. Ні дедлайни, ні зйомки вже не мали значення.

***

З появою Софі в моєму житті довелося відкоригувати графік. Якщо раніше мій маршрут складався з пунктів дім-робота-дім, то зараз доводиться кататися по різних куточках столиці. Де у нас тільки не проходили заняття.

Сьогодні у співачки зйомки в якомусь спорткомплексі, до якого я саме їхав. Там нам виділили дві години, за які ми мали встигнути пройти запланований матеріал. Добре, що пари закінчилися раніше, інакше я б сильно спізнився.