Розділ 33

Квартира, яку орендував Сергій на перший час, була досить простою. Лише одна скромно обставлена ​​кімната, невелика кухня і зовсім маленький суміщений санвузол. Зате вид з вікна був приголомшливим - в якихось ста метрах, розкинувся красивий парк. Раніше чоловік ніколи б і не подумав, що можна чимось насолоджуватися, якщо не заплатив за це непомірно високу ціну, але зараз був приємно здивований своїм відкриттям. Звичайно, нове життя не було таким радісним і безхмарним, як хотілося б - тіло боліло після вчорашньої зустрічі з Алексом, а на додачу до всього ще й відчувалася ломка. Не така сильна, як раніше, але теж цілком відчутна.

Весь час, що він провів у своєму новому будинку, був сповнений важкими й плутаними думками про те, що ж робити далі. Раніше йому здавалося, що життя гранично просте - використовуй кожен шанс і кожну хвилину для отримання задоволень, а якщо перегнеш палицю і викличеш гнів предка - схили голову в уявно-покірному поклоні. Все повинно було бути саме так - він живе на повну в очікуванні пристойної спадщини, а після ... Що, власне, мало відбутися в майбутньому - невідомо, але Сергій дуже сумнівався, що стало б гірше - тільки свободи б додалося.

Але ось тепер все зовсім інакше, і розписувати своє життя треба заново, з урахуванням дуже і дуже багатьох нових обставин. Хотілося вірити в те, що він зможе це зробити та впоратися сам, без сторонньої допомоги. Яким би одиноким вовком Сергій собі не здавався насправді й тепер він це розумів, він був абсолютно звичайним хлопцем. У нього були свої амбіції та прагнення, які, напевно, багато хто б навіть не зрозумів. Принаймні не в його оточенні. Та й кожен з тих, хто його оточував, по-своєму впливав на його життя і допомагав стати таким, яким він є. Сергій щиро вірив, що ключовою фігурою була Ніка, але він сам обрубав всі мости, які могли б повернути все назад. Як і коли? Так кожен раз, коли мовчав, бачачи тугу в її очах через загиблу сестру, неможливість завагітніти або докору зі сторони Суворова. Він не хотів цього робити, тому що інакше б довелося відчувати незручність і сором, а цього він терпіти не міг. Як і почуття провини, яке завжди пожирало його, варто було лише подумати про те, чого позбавлена кохана жінка через нього.

Чоловік ні на мить не сумнівався в тому, що Ніка для нього особлива. Тільки любив він її своєю, ні на що не схожою любов'ю - владною, власницькою, егоїстичною і при цьому цуценячо-відданою, і ніжною. Найщасливіші моменти в його житті були пов'язані саме з нею, як і найсерйозніші рішення. Саме Майер була з ним поруч, підтримуючи завжди та у всьому, навіть коли він сам не вірив у те, що збирається зробити. Вона не сумнівалася в ньому, і ніколи не дорікнула за те, що він не заступався за неї перед дідом, якщо той був чимось незадоволений. Дідько, та за таку дівчину будь-хто віддав би душу, а він ...

Покинувши в той нещасливий ранок квартиру, чоловік попрямував у клуб і з того моменту практично не просихав, заглушаючи алкоголем жахливе відчуття того, що він зробив фатальну помилку. Ніка не заслуговувала на таке ставлення. Подібне не прощають - ця помилка занадто дорого йому обійдеться. Власне, так все і вийшло, тільки поява Алекса погіршила все ще більше.

Сергій вийшов на балкон, відкинувся у кріслі й закурив. Ні, все сталося саме так, як повинно. Якби не втрутився братик, він би умовив Ніку дати йому другий шанс, і цим би все не обмежилося. Брехня пішла б по новому колу, задихала б свіжим повітрям і знову розрослася б, як це вже траплялося раніше.

Тепер же у нього не залишилося іншого вибору, як навчитися жити самому - без Ніки й залежності від її підтримки. Що ж, одужувати, так повністю.

Вселившись у квартиру, Сергій зробив лише одну річ - вимкнув телефон і віддався власним думкам. Але зараз треба було думати про більш приземлені речі, і хоча б замовити їжу, інакше холодильник так і залишиться порожнім. Для цього довелося знову включити мобільник, і той, оживши, став швидко сповіщати про пропущені дзвінки й повідомлення. В основному, звичайно ж, це були повідомлення з соціальної мережі, де він уже встиг зареєструватися під новим ім'ям. Чоловік не поспішаючи відкривав повідомлення одне за іншим, коли цей процес перервав вхідний дзвінок від Алекса. Сергій здивувався, але відразу ж відповів - врешті-решт, йому стало цікаво, з чого раптом братик вирішив його набрати. Чи не родинне занепокоєння в ньому прокинулося?

- Що, вже скучив? - ліниво протяг він, приймаючи виклик.

- Не те слово. Більше за мене - тільки наш неповторний родич, - різко сказав Алекс.

- Що, він вже так швидко до тебе добрався?

- І не тільки до мене. У нього Ніка та її племінниця.

- Що?! - новина буквально приголомшила Сергійка, і він різко випростався. - Почекай, я думав, що твій будинок - ледь не фортеця, та й ти сам вчора ...

- Закрий рота, самому гидко, - перервав його Алекс. - Подробиці не мають значення, головне - результат.

- Навіщо йому Ніка? - не зрозумів Сергій.

- Хоче натиснути на кожного з нас. Дід знає, точніше впевнений, що ми вже зустрічалися з тобою, а, отже, я знаю, де саме ти ховаєшся. Його умови прості - я приводжу тебе, він відпускає дівчат.

- Тобто, ти подзвонив, щоб закласти мене? - в словах не було образи - скоріше проста констатація факту. Він сам би точно вчинив би так заради Ніки, чиє б життя не було на іншій чаші ваг.

- Не зовсім так. Якщо ти, як і раніше, впевнений, що не хочеш до нього повертатися - допоможи мені врятувати їх. Придумаймо щось путнє разом.