Розділ 25

Всі переваги роботи в компанії, яка займається безпекою на всіх можливих рівнях, Алекс оцінив тільки в останні кілька годин, коли за його будинком стали ненав'язливо наглядати хлопці Свята, а до Міші та його дочки була приставлена ​​цілодобова охорона. Той, звичайно, здивувався, але пояснення, що це може бути пов'язано з роботою і черговим проєктом, наче заспокоїли його. Принаймні, більше нічого не питав.

З самого ранку Громов планував зустрітися з братом, але, як виявилося, дід уже встиг приставити до нього своїх контролерів, то ж «візит ввічливості» довелося відкласти на невизначений термін. Хотілося б вірити, що поговорити по-чоловічому вони ще встигнуть.

Основна проблема, яку Алекс не знав, як вирішити - як бути з Нікою. Звичайно, він зможе її захистити, але як довго дівчина погодиться сидіти в його будинку? Та, навіть якщо він приставить до неї особистого охоронця, справі це не допоможе - Суворов не відстане від неї по добрій волі. В ідеалі варто було б умовити її повернуться разом з ним в США, але як хто? Родичі гарненько зіпсували репутацію його сім'ї, то ж не буде нічого дивного, якщо вона і чути нічого не захоче про спільне майбутнє. Що ж, тоді доведеться діяти інакше, тим більше, що це піде на користь всім - і бізнесу, і професійному зростанню Михайла, і його доньці. Алекс був упевнений, що останній аргумент стане вирішальним для його співробітника, коли він запропонує йому переведення в Америку.

Не відкладаючи все до нових віників, Алекс швидко написав листа своєму заступникові в Чикаго, щоб той підшукав місце для зятя Ніки.

У коридорі почулися тихі кроки, і чоловік підняв голову, відриваючись від ноутбука. Він встав досить рано, тому встиг уже чимало попрацювати, перш ніж його гостя прокинулася.

- Привіт, - зніяковіло привіталася Ніка і присіла навпроти Алекса. Цього разу на ній були чорні спортивні штани та сіра футболка з рожевими смугами збоку. Зверху дівчина накинула легку кофту на застібці, щоб прикрити руки.

- Добрий ранок. Відмінно виглядаєш, - посміхнувся чоловік. – Кава, чай?

- Чай, дякую.

- Як ти себе почуваєш?

- Набагато краще. Сон і справді зцілює.

- Що ж, я радий, що тобі стало краще, - він поставив перед Нікою велику чашку з чаєм і тарілку з цілозерновим печивом. Він бачив, як Свєта постійно приносила їй таке в кабінет, то ж мимоволі запам'ятав вподобання дівчини. - Якщо тебе все ще нудить, ми можемо викликати лікаря...

- Ні, дякую. Я просто намагаюся про це не думати, і тому відчуваю себе відмінно, - Ніка зніяковіло закрутила в руках нерозкриту маленьку пачку, і вимовила: - Алексе, вчора я поводилася огидно - психувала, сперечалася, лаялася ... Вибач мені за це - не знаю, що на мене найшло. А ще, я так і не подякувала тобі за все, що ти зробив. Я оцінила це, правда, тільки ось весь вчорашній день була в якомусь заціпенінні через те, що відбувалося, тому і не ...

Алекс уважно слухав її та не перебивав, але що відповісти так і не знав - він не звик, щоб його вчинки хтось так високо оцінював. Хоча, чи були ті, для кого він робив щось подібне? У будь-якому випадку зараз чоловік замість відповіді мовчки підійшов до Ніки, обняв її й тихо прошепотів:

- Ти завжди можеш на мене розраховувати. Я серйозно. Не хочу, щоб хтось робив тобі боляче або змушував страждати, - від її волосся приємно пахло цитрусовими, і Громов не втримався і, прикривши очі, вдихнув аромат, намагаючись запам'ятати цей момент. Йому було приємно тримати її у своїх руках, але робити це довше було б просто дивно - як пояснити це потім Ніці? Але навіть розтиснувши руки, Алекс продовжив: - Я теж повинен вибачиться перед тобою. Вибач за те, що не розповів правду про Сергія - я щиро вірив, що він зав'язав і зможе влаштувати нове життя. Якби не це - давно б сказав все, але ...

- Певною мірою ти захищав його, то ж це цілком зрозуміло. Я для своєї сестри зробила б те ж саме, навіть якщо вона була б не права.

- Радий, що ти мене розумієш. Не знаю, чи змінить це щось, але я вважаю, що Аліса не мала права вчиняти так. Вона не могла вирішувати за вас, як бути.

- Знаєш, мене вся ця ситуація дуже довго турбувала. У той момент, коли я зрозуміла, що після зриву вже пройшло досить багато часу, а я все ще не могла завагітніти, я ледь не збожеволіла. Правда. Мені було погано від усвідомлення того, що я зробила щось, що вбило мою дитину. Але тепер ... Після всього, що дізналася вчора, я зрозуміла, що у мене ще є майбутнє, і в ньому (в цьому тепер я впевнена) будуть діти. З цією думкою навіть дихається легше, - Ніка зніяковіло посміхнулася і стиснула чашку в руках. Дивитися на Алекса не наважувалася - раптом його шокували подібні одкровення? Але він на диво спокійно відреагував.

- Схоже, ти дійсно з оптимізмом дивишся в майбутнє. Це не може не радувати. Чесно кажучи, я вперше бачу настільки сильну дівчину. Більша частина моїх знайомих в Штатах вже б давно впали в депресію і вимагали термінову консультацію особистого психолога, але ти ... Я просто вражений. Однак, тепер я ще більше хочу дізнатися, що ти збираєшся робити.

- Не знаю, - щиро відповіла Майер і знизала плечима. - Останні кілька років я жила тільки сьогоденням, вважаючи, що майбутнє не надто відрізнятиметься від нього. У моїй реальності мені все подобалося і міняти я нічого не хотіла. Але тепер... Не знаю - все надто дивно, щоб говорити однозначно. Шансів повернуться в «Едем», схоже, у мене немає, а, відтак, доведеться шукати нову роботу. Правда, сумніваюся, що Суворов дасть мені можливість влаштуватися на таку ж посаду, якщо у нього насправді такий огидний характер, як ти кажеш. Поки можу стверджувати одне - я не проти спробувати щось нове. Навіть якщо це не буде пов'язано з готельно-ресторанним бізнесом.