Те, що Ніка опинилася біля кімнати, де знаходився Суворов, стало справжньою удачею. Громов чудово знав діда, і був упевнений - дай йому хоча б на кілька хвилин більше, і вони б вже не виїхали з «Едему», а Ніка опинилася б під цілодобовим наглядом його людей. На щастя, в холі їм також зустрівся Свят. Той був дуже задоволений тим, що американці відразу ж підписали контракт, але сам Алекс не відчував таких яскравих емоцій з цього приводу - все було затьмарене ситуацією, що склалася в його родині. Миттєво оцінивши побачене, колишній співробітник служби безпеки попрямував до машини й сів за кермо. Напевно, він думав, що можуть знадобитися його навички екстремального водіння, але Громову це було неважливо. Він був просто вдячний за те, що зможе сісти поруч з Нікою. Здавалося, тільки це і зупиняє його від того, щоб повернутися і ... І що? Хотілося рвати та метати, але бити жінок і літніх людей він ніколи б не став. А більше винних тут не було - шукати Сержа зараз не було часу.
Зараз необхідно подумати про те, як пояснити все Ніці, а те, що в неї виникнуть питання, було зрозуміло відразу. Поки дівчина, напевно, перебувала під враженням від почутого, тому і мовчала. Але дуже скоро вона отямиться, і треба буде поговорити відверто. Приховувати щось Громов не збирався, як і виправдовувати родичів. Навіщо? Та і як би він це робив, якщо навіть самому собі не може пояснити, чим вони керувалися? Загалом, коротка відстрочка грала на руку - у нього був час подумати й заспокоїться, та й Свят якраз залишив би їх самих. Говорити вдома, наодинці, в спокійній атмосфері було краще, ніж зараз в машині. І все ж, чоловік неголосно запитав:
- Ти все чула? - він легко погладжував плечі Ніки, поки вони їхали до його будинку. Відповіді не було, лише невпевнений кивок. - Вибач, я не хотів, щоб ти дізналася про все ось так.
Дівчина хмикнула і так само неголосно промовила:
- Що саме з усього, я не повинна була дізнатися «ось так»? Що мій наречений - завзятий наркоман? Що я потрібна їм, тільки поки допомагаю Сергію тримати себе в руках? Що через безглузді плани мені довелося втратити дитину? Або про те, що ти мовчав про все це? - голос звучав спокійно, хоча відчувалося, що кожне слово просякнуте люттю.
- Ти повинна була дізнатися про все раніше. Але не за таких обставин. Не слід було доводити все до крайності.
Дівчина неголосно фиркнула, але не відповіла, не бажаючи продовжувати розмову при сторонніх.
Попри адреналін в крові, мірне, нехай і недовге, погойдування машини швидко заколисало її, й Ніка міцно заснула.
Коли машина заїхала у двір, Алекс взяв дівчину на руки та заніс до будинку. Гостя повинна була залишатися з ним принаймні кілька днів, то ж кімнату він вибрав недалеко від своєї спальні - хіба мало, що може знадобитися Ніці в її стані?
- Святе, у мене до тебе буде ще одне прохання не по роботі. Міша, той хлопець, що привіз тебе сьогодні в готель, родич Ніки. Я не впевнений, але, думаю, дід може спробувати через нього або його доньку вплинути на неї - сховай їх кудись. Через кілька днів я зможу сам з усім розібратися, але поки прошу тебе зайнятися цим. Якщо виникнуть труднощі - вези прямо сюди, я не проти.
- Добре, я все зроблю, - коротко відповів Свят. - Я поки візьму твою машину?
- Так, звичайно. Тим паче, що я поки не збираюся нікуди виїжджати.
Чоловіки попрощалися, і Алекс зайшов до будинку. Насамперед попрямував до кімнати Ніки, але дівчина все ще спала. Власне, це й не дивно, зважаючи на те, що з нею сталося, і що вона почула. Громов згадав, як колись давно читав статтю про те, що люди, які дізналися жахливі звістки, часто могли спати ледь не цілодобово. Так їхній організм захищався від стресу. Ну що ж, отже, у нього був час трохи привести думки до ладу та отямитися. Переодягнувшись, він попрямував на кухню й на автоматі дістав продукти, щоб приготувати вечерю. Навіть якщо Майер буде відчувати себе не дуже добре, він зможе запропонувати їй щось перекусити, а це вже не мало.
Готувати Алекс любив, але робив це вкрай рідко, тому що, як це часто буває, часу на улюблену справу завжди не вистачало. Та й особливої необхідності в цьому не було - домробітниця приходила раз на два дні й справно наповнювала холодильник різними стравами. Зараз же цей процес заспокоїв Громова і допоміг йому заново осмислити все, що сталося і придумати, як про все розповісти Ніці.
Головне, що зрозумів Алекс за цей час - його дід навряд чи так легко здасться. Якщо навіть Серж вирішить відступити - Суворов знайде дівчину хоча б через принцип, щоб довести, онукові, що з ним так чинити не можна. Єдине, чого не врахував старий, так це того, що його влада вже не та, що раніше, а до України (так-так, дуже невчасно для нього) саме повернувся колишній зять.
Алекс вирішив набрати батька і розповісти йому про те, що сталося. Не стільки, щоб попросити допомоги, а щоб той допоміг розібратися в ситуації. Можливо, син занадто розлютився і втрутився в те, що йому абсолютно не варто чіпати?
Дмитро Вікторович уважно вислухав розповідь і відкашлявся.
- Я тобі вже казав, що ти майстер знайти пригоди на свою ... - чоловік не закінчив і удав, що закашлявся.
- Так, і не раз.
- Ну то я повторю - ти профі в цій справі! І як тільки примудрився?
- Тату, я не міг інакше, ти ж розумієш.
У слухавці повисло мовчання, після чого Громов-старший запитав:
#1140 в Любовні романи
#547 в Сучасний любовний роман
#89 в Детектив/Трилер
#49 в Детектив
Відредаговано: 17.12.2021