Під час огляду та перев'язки Маша просила тітку залишити її наодинці з лікарем. Так дівчинка відчувала себе дорослішою, та й наостанок завжди отримувала від хірурга Анастасії Павлівни жменю солодких ірисок. Ніка про це, звичайно ж, знала, але вважала, що такий досвід піде на користь племінниці, тому спокійно виходила з маніпуляційного кабінету. Цей час вона зазвичай використовувала для дзвінків адміністраторам «Едему», то ж жодна хвилина не марнувалася, а сама дівчина завжди була в курсі того, що відбувається в готелі.
Цього разу вона не встигла навіть дістати телефон, як той вже заграв улюбленою мелодією.
- Привіт, Сергію, - посміхнулася Ніка. Сьогодні вона навіть не бачила нареченого - той пішов раніше, ніж вона прокинулася.
- Привіт! Ти на роботі? Я б хотів під'їхати до тебе.
- Ні, я зараз в клініці - Машці, можливо, знімуть шви сьогодні, тому я поки чекаю. Але, якщо хочеш, ми можемо після цього зустрінеться. Де тобі буде зручно?
- Я під'їду, - коротко сказав чоловік, і Ніці здалося це дивним.
- Щось трапилося?
- А що, для того, щоб побачитися зі своєю нареченою, мені обов'язково потрібен привід? – трохи роздратовано запитав хлопець.
- Ні, звичайно. Просто це дуже несподівано, - розгублено сказала дівчина, після чого співрозмовник швидко попрощався. Тон чоловіка здався їй дивним. На мить здалося, що Серж хоче її на чомусь підловити, але навіщо йому це? Невже думає, що вона може від нього щось приховувати? А, втім, яка різниця, якщо це не так?
Не минуло й чверті години, а Серж вже був поруч з нею. І те, як він спантеличено кидав погляди то в одну, то в іншу сторону, навело Майер на думку, що інтуїція її не підвела - чоловік дійсно когось шукав. Таке траплялося вже не вперше, і це насторожувало Ніку - невже вона давала йому привід сумніватися в ній?
Алекс впевнено ступив у хол клініки й майже відразу побачив те, що шукав. На жаль, Ніка була точно такою, як він її пам'ятав - тендітною, привабливою і до непристойності цікавою дівчиною. Навіть поза роботою їй вдавалося дотримуватися елегантного, хоча й простішого стилю в одязі та зовнішньому вигляді в цілому. Сьогодні вона була одягнена в просту напівпрозору блузку, світлий кардиган і вузькі джинси. Волосся легкими завитками спадало на її плечі, а на обличчі майже не було косметики - тільки прозорий блиск на губах і трохи туші на віях.
Невимушено Алекс підійшов до стійки адміністратора, вирішивши удати, що не помічає Ніку. Привітна дівчина розповідала йому про всі послуги, які надає клініка, а також дала візитку керівника одного з відділів - саме там можна було змінити страховий пакет клієнтів.
- Так, до речі, хотів дізнатися - до вас зараз на процедури постійно ходить донька одного з наших співробітників, у неї перелом руки. Я б хотів передати їй ось цей подарунок. Або, можливо, ви можете мені сказати, коли приймає її лікар, і я б сам міг це зробити ... - дівчина дуже здивувалася, а її щоки зніяковіло почервоніли - Алекс їй безумовно сподобався, але вона сумнівалася, чи могла розповісти йому потрібну інформацію. Втім, Громов уже отримав те, що хотів.
- Алексе? - здивовано запитала Ніка, почувши його голос.
- Привіт, а я саме хотів дізнатися, коли ви з Машею ходите до лікаря, - посміхнувся він, вдаючи, що зовсім не очікував побачити в клініці дівчину.
- Навіщо? - вона насупилася, не розуміючи, чим викликаний його інтерес. У цей момент за спиною Алекса почувся чоловічий голос:
- Так, братику, навіщо тобі знати про це? - Серж обійшов Алекса й, подивившись йому в очі, обійняв Ніку за талію, тісніше притискаючи до себе.
«Він би ще на ній тавро поставив!» - роздратовано подумав Громов, але вголос спокійно сказав зовсім інше:
- Та ось хотів передати їй невеличкий подарунок, - він примирливо підняв пакет, демонструючи, що дійсно прийшов не з порожніми руками.
- Чудово, молодець. А тепер можеш іти - ми його передамо, - Серж вихопив подарунок в Алекса, іншою рукою продовжуючи міцно стискати талію Ніки.
- Сергію! - дівчина обурилася, але її наречений навіть не ворухнувся, пильно дивлячись на брата.
- Що ж, в такому разі, мені немає сенсу чекати на неї. Я зробив все, що хотів. Бувай, Ніко, - знизав плечима Алекс, нахабно посміхаючись і удаючи, що нічого не сталося. Так, провокувати конфлікт він не хотів, але та ігнорувати подібну поведінку брата не збирався. Він чудово розумів, що своїм спокоєм і тим, який погляд наостанок кинув на дівчину, вже вибісив брата. Проблема була одна - якщо Серж зараз заведеться, то буде виглядати останнім ідіотом в очах нареченої, а це була б непрощенна дурість. І обидва це розуміли.
Після клініки Серж заїхав разом з Нікою до Міші, а потім вони вдвох повернулися додому. У всій атмосфері відчувалося напруження, але ніхто нічого вголос не говорив – Сергій, бо боявся здатися занадто дурним і ревнивим, а його наречена навіть не розуміла, що стало причиною різкої зміни настрою чоловіка.
Дівчина саме закінчувала мити посуд після вечері, коли зять набрав її.
- Привіт, ти щось хотів?
- Та так, дрібниці. Розбирався тут з кількома проєктами компанії й побачив в документах назву твого готелю.
#1140 в Любовні романи
#547 в Сучасний любовний роман
#89 в Детектив/Трилер
#49 в Детектив
Відредаговано: 17.12.2021