Він мене дістав. Вона мене дістала

Розділ 6

Ноутбук ображено блимнув і розрядився. Дідько, і зарядка, як на зло, залишилася в кімнаті! Алекс роздратовано скуйовдив волосся і зітхнув - він майже закінчив моніторити сайти компаній, що займаються кібербезпекою в Україні. Так, фахівці тут були хороші, але і новій компанії місце знайдеться - їх з батьком дітище збиралося забезпечувати не тільки цифрову, але і фізичну безпеку клієнтів. Залишилася справа за малим - доукомплектувати штат і вирішити всі юридичні формальності. Добре, що у Громова-старшого на батьківщині залишилися свої зв'язки, і фахівці вже підготували всі папери й навіть знайшли гарну будівлю й обладнання для того, щоб почати роботу. Алекс же займався вивченням ринку й шукав шляхи зробити компанію по-справжньому унікальною.

Чоловік кинув погляд на робочий стіл Ніки й зрозумів, що варіантів у нього не так вже й багато - якщо вийде з кабінету, то Аліса або дід обов'язково його втягнутий в чергову розмову, і робота на сьогодні буде закінчена. Та й блонда напевно не відмовилася б поступитися йому своїм місцем - сама-то сьогодні поїхала за якимись матеріалами для «Едему». Взагалі він уже помітив цю її дивну звичку - намагатися все особисто контролювати, ніби крім неї ніхто з цим не впорається.

Швидко ввівши пароль доступу, Алекс вирішив продовжити розпочату справу, проте, йому раптом захотілося покопатися в фінансових звітах. Так, він все ще шукав підступ в роботі майбутньої невістки, але поки, з якихось незрозумілих причин, так і не міг його знайти. Думки про те, що його не існує, він навіть не допускав - швидше вже був занадто зайнятий іншими справами. Ну, або блонда занадто добре замітала сліди.

Майже через годину копання в різних теках, програмах і звітах (під час якого довелося зламати кілька нескладних паролів!) Алекс нарешті натрапив на те, що шукав.

- Знайшов ... - розтягнув у посмішці губи чоловік і сановито відкинувся в кріслі. Зробивши ще про всяк випадок кілька перевірок банківських рахунків, чоловік швидко видрукував знайдені звіти. Знову пробігши по ньому очима, Алекс виділив маркером кілька рядків, а потім, вискочив в коридор і попрямував до діда.

- Що трапилося, невже вампіри перестали боятися сонячного світла? - помітивши брата, тут же пожартував Серж.

- Повправляйся в дотепності - твої жарти стали несмішними. Хоча ні, вони завжди були такими, - навіть не глянувши на молодшого родича, кинув Алекс.

- Закрий рота, Сергію. Мені вже набридли твої нападки на брата! - жорстко сказав Олексій Миколайович, але його погляд тут же пом'якшав, коли він побачив Громова. - Не звертай на нього уваги - радий, що ти нарешті до нас приєднався. - Схоже, Суворов вже пошкодував про те, що дав онукові привід знову зайнятися роботою. За ці дні він бачив його від сили кілька годин, в той час, як Аліса з Сергієм практично весь час проводили з чоловіком.

- Я хотів би поговорити з тобою. Наодинці, - уточнив про всяк випадок Алекс.

Чоловік здивувався, але згідно кивнув:

- Що ж, я саме хотів прогулятися парком.

Алекс швидко взявся за ручки крісла і направив його в бік виходу, майже фізично відчуваючи, як Серж пропалює злим поглядом його спину.

- Щось трапилося? Ти якийсь схвильований, - запитав Олексій Миколайович, коли вони відійшли на деяку відстань.

- У мене є на те вагомі причини.

- Щось з «Едемом»? Ти знайшов проблеми в безпеці?

- Майже. Точніше так, вони є, але не зовсім такі, як ти думаєш. Вони не пов'язані з компанією, яку ви найняли для охорони.

- Так? А з чим же тоді? Невже з'явилося щось, про що я не знаю?

- Саме так. Я більш ніж упевнений, що ти будеш здивований тим, які колосальні суми ти регулярно втрачаєш.

Олексій Миколайович насупився:

- Я не зовсім розумію, про що ти говориш, але мені це не подобається. Ти говорив з Нікою? Якщо те, що ти говориш - правда (а я вже звик тобі довіряти, але різне може статися), то вона неодмінно повинна дізнатися про це!

- Знає, вже будь впевнений! - Зло сказав Алекс і подав дідові стопку видруківок.

- Що це? - в цей момент літній чоловік порадів тому, що поки ще міг обходитися без окулярів при читанні, то ж відразу приступив до вивчення документа. З кожною хвилиною його брови все більше і більше сходилися на переніссі.

- Бачиш, раз в кілька місяців вона переводить досить великі суми на невідомий рахунок. Я перевірив його - він теж належить Ніці. Як ти розумієш, навіть зважаючи на її статус - це явно не зарплата директора «Едему». Тим паче, що бухгалтерія платежі з оплати проводить окремо, і вони в цій виписці теж вказані. Я все перерахував.

Алекс стояв перед дідом, щільно стиснувши губи й схрестивши руки на грудях. Чомусь, сказавши все це і нарешті викривши в очах глави сімейства Вероніку, він не відчував задоволення. Навпаки - стало гидко і неприємно на душі від того, що саме він став тією людиною, яка відкриває очі на неприємну правду.

Суворов мовчав, так само як і онук, щільно стискаючи губи й так само міцно стиснувши в кулаці видруківки.

- Я знаю про ці платежі, - трохи тремтячим голосом сказав Олексій Миколайович.

- Діду, я розумію, це неприємно - визнавати, що чогось не знав, але це ж зовсім інша справа. Тобі нема чого закривати очі на таке крадіжку. Та ще й в особливо великих масштабах ... - закінчити Алекс не встиг, оскільки чоловік підняв руку, перериваючи його.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше