Глава 12. Я (не) буду відволікатись на дибільні фото

САША

Коли я роздратовано відкрив переписку з Ксю, то побачив те, чого побачити зовсім не очікував.

Я побачив поцілунок. Тільки губи, всього обличчя того, з ким цілувалась Ксю, я не бачив, вони сфоткали себе від шиї і рівно трохи вище губ, щоб було видно сам поцілунок. 

Але само собою Ксю на цьому фото я впізнав. Як і підборіддя того, з ким вона цілувалась…

— Що там? З роботи щось? — Міла спробувала заглянути в телефон. 

— Дружина, — я інстинктивно відвів мобільний, щоб вона не зазирала в нього. — Хоча… В принципі, чому ні… — сказав я вголос, розвернув мобільний і показав Мілі фотку. 

— Ви надсилаєте одне одному такі фотки? — Міла глянула на мене якось дивно. 

— Вона вперше таке відправила, — відповів я, а потім подумав, що теж хотів би відправити тим двом фото, щоб провчити їх… Але, певно, Міла буде проти… 

— Але навіщо? — очі Міли широко розплющились.  — Вона хоче, щоб ти засмутився? 

— Може, — я знизав плечима. — Та пофіг, іди сюди, — я знов торкнувся губами її шиї. 

Вона обняла мене, але вже не виглядала такою радісною, як кілька хвилин тому. Здавалося, щось її турбувало. 

— Що з тобою? — я відсторонився від Міли і зазирнув їй в очі. — Чому ти засмутилась? Через мою дружину?

— Я подумала, раптом ти зі мною тільки для того, щоб помститися їй? — запитала вона. 

— В якому сенсі? — не зрозумів я. — Це вона мститься. Я роблю тільки те, що хочу. А хочу я тебе.

— Ти розповідав їй про мене? — вона зазирнула мені в очі. 

— Так, — я кивнув. — Я не люблю обманювати людей.

— І що вона сказала? 

— Ми домовились про вільний шлюб, — я знизав плечима. — Власне, зараз вона якраз відправила фотку зі своїм коханцем, якого знайшла, коли ми домовились.

— А ти їй теж відправлятимеш наші фото? 

— Я не буду робити нічого, що тобі не подобається, — я торкнувся долонею її щоки. 

— Але тобі хочеться зробити це фото? 

— Є трохи, — не став обманювати я. — Ти дуже красива… Я хочу такі фото. 

— То ти можеш їх зробити, — раптом сказала Міла. 

— Ти серйозно? — здивувався я, але на обличчі одразу зʼявилась усмішка.

— Цілком, — відповіла вона. — Якщо вона таке надсилає, то, мабуть, і тобі можна зробити те ж саме…

— Яка ти класна, — я знов притиснув її до колони, направив на нас селфікамеру, а поітм торкнувся губами її губ, продовжуючи дивитись прямо в обʼєктив. Зробив пару селфі, потім поглибив поцілунок… 

Думав, як ці двоє будуть дивитись на фотки і мене це заводило. 

Міла навіть почала тихенько стогнати від моїх поцілунків і дотиків вільною рукою, але я відірвався від неї і відправив одразу парочку фоток.

— Ну все, фотозвіт є, — я облизнув губи і сховав мобільний в кишеню. — Тепер не будемо відволікатись…

— Так, не будемо… — прошепотіла вона, розстібаючи на мені сорочку. 

Я торкнувся долонями її грудей крізь тканину блузки і по тілу одразу пішли мурахи. Цікаво, вони вже подивились ті фото? Чорт, чому я думаю про них…

Я пірнув долонею під кофтинку Міли і почав пестити її ніжне тіло, торкаючись губами її шиї. Намагався відволіктись від набридливих думок, але знов почув сигнал вхідного повідомлення. 

"Ні, я не буду відволікатись…" — сказав я сам собі і легенько прикусив шкіру на шиї Міли.

— Подивись, що там, — сказала вона. 

— Впевнена? — я відірвався від шиї Міли і зазирнув їй в очі. — Я можу вимкнути телефон, якщо він тебе напружує.

— Не треба, я хочу подивитись, що там, — нетерпляче сказала вона. Здавалося, Мілі було важливо дізнатися, який вплив на Ксю справила наша фотка. 

— Добре, — прошепотів я і взяв її за руку. — Ходімо в ліжко, там подивимось. 

— Ходімо, — погодилась Міла…

Ми пройшли в спальню і я завалив її на ліжко, цілуючи в губи і все ще стискаючи мобільний в руці. 

Не розумів, чому вона хоче дивитись ті фотки, хоча сам, само собою, дуже сильно хотів побачити їх. Може, це якесь випробування? Типу, чи оберу її, чи фото?

— Ти обіцяв подивитися, — нагадала вона. 

— Ну добре, — врешті-решт я відірвався від неї, ми лягли поруч і я знов розблокував мобільний.

Коли побачив фото, мимоволі сковтнув слину. Татуха… Чорт. 

Не знаю, яким був вираз мого обличчя, коли я дивився на цих двох.

 Даня навис над Ксю і ледь-ледь торкався губами її шиї. Вони були на ліжку, я не бачив його обличчя, знов. Але та клята татуха… Її б я не сплутав. 

— Вона якась дивна, — сказала Міла, її обличчя було невдоволеним. — Навіщо надсилати таке? В неї не ідеальна фігура, в такому віці вже треба стежити за собою… Неприємно дивитися…

— Це моя дружина, Міло, — я злегка насупився.

Клятий Даня… Це він. Він вирішив показати, що це він. Сволота… Я вбʼю його, точно вбʼю… 

— Тим більше, вона має бути гарною, поряд з таким чоловіком, як ти, — не вгамовувалась Міла. — Я б на її місці завжди стежила за собою, щоб подобатись тобі. І ніколи б не зрадила!