Розділ 18.

— Не знаю... Деякі селяни кажуть що так, інші навпаки, висміюють й називають шарлатанкою.

— Давай дізнаємося правду. 

Ми зайшли на сіре й не привітне подвір’я. Постукали у двері, й не одразу почули відповідь. Та, звісно, здаватися й повертати назад ні я, ні Славомир не збирались.

— Хто тобі про дзеркало розповів...

Бо я не говорила, а лісового він не бачить... Тому мені й стало цікаво.

— Ти натякнула, що шукати винуватця, потрібно серед своїх. От я і почав. А, оглянувши верхню кімнату церкви, в якій ти провела близько трьох годин, знайшов підозрілу деталь, підставку для дзеркала, та без самого дзеркала і рами. І, розпитавши священника, дізнався, що дзеркало таки було, а не лише підставка, і кому воно належало. Але так і не зрозумів, що воно робило у церкві. Священник не дав точної відповіді. А через день пошуку слідів дзеркала, яке невідомим образом зникло з церкви... Бо Ви, його точно не брали, я слідкував...

Стежив значить... Спершу допомоги просить, а потім слідкує. Образливо...

— Продовжуй... — хочу вже до кінця почути про розслідування Славомира.

— Знайшов за селом залишки вогнища, в якому були уламки дзеркала з рівними краями й однакової величини. А рама перетворилась на розплавлений шмат металу. Ще, біля вогнища, були цікаві фігури, виведені на землі, біля яких вогонь не горів, а рівно обійшов по контуру. Ніколи такого не бачив. Думаю тут без...

Чоловік замовк й подивився на мене, він не хотів вимовляти слово на букву «м» та я і так зрозуміла хід його думок. Двері різко відчинились. На порозі стояла жінка, вся у чорному, і на нас вона не дивилась, а собі під ноги.

— Проходьте, чого стоїте? — голос її сухий та стомлений, з хриплими нотками.

Ми мовчки зайшли в середину. Я оглянула приміщення, таке гнітюче і, хоч надворі було світло й сонце добре вже гріло та, в єдиній кімнаті хатини, царювала напівтемрява й була прохолода і така в’їдлива, що пробирала до кісток й холодила кров.

— Чого прийшли? Що потрібно?

Знову неприязно заговорила жінка, по виду якої важко було сказати скільки їй років. Та я не спішила відповідати. Ще не звиклась з атмосферою і уважно вивчала сушені трави, що висіли рівними рядами вздовж стіни. І в моїй голові виринув спогад... Як я стою на лісовій галявині з Ярославою, тоді ще тільки починала своє навчання й зовсім нічого не знала, а бабуся, так акуратно та старанно, мені роз’яснювала такі прості (це зараз, вони прості для мене) постулати.

— Адо, сьогодні почнемо тему отруйних рослин. А саме, як визначити чи отруйна рослина, якщо зовсім нічого про неї не знаєш? Перше правило, рослини, з молочним соком, найчастіше отруйні. Мабуть тільки кокосове молоко, кульбаба і деякі різновиди кактуса є винятками. Пам'ятай, що у будь-якої рослини не всі частини годяться в їжу. Якщо рослина має різкий чи їдкий запах - варто задуматися чи варто з нею мати справу? Яскраве забарвлення рослини найчастіше сигнал для тварин - не їж мене! Думаю, не гріх скористатися такою порадою і пройти повз. І навпаки. Якщо рослина активно поїдається птахами чи тваринами - швидше за все вона їстівна. Але в багатьох рослин кісточки й насінини містять отруйні компоненти, наприклад ціаніди. У нашому лісі є 87 отруйних рослин і ти маєш знати їх усіх досконало.

— Що ви можете розповісти про дзеркало, яке було церкві? — голос Славомира, повернув мене до реальності. Але я все одно, не могла відірвати погляд від засушених трав й прокручувати в голові їхнє призначення та властивості:

Гранат,— сік плодів обов’язково пити розведеним водою. В соку міститься багато різних кислот, які подразнюють шлунок і псують емаль зубів. Обережно застосовувати кору граната. Передозування може викликати запаморочення, слабкість, судоми, погіршення зору.

Буркун лікарський. При тривалому вживанні викликає запаморочення, головний біль, нудоту, блювоту, сонливість, іноді ураження печінки, крововиливи (під шкіру, в м’язи, внутрішні органи) і навіть параліч центральної нервової системи.

Нетреба звичайна. Листя містять порівняно багато йоду, алкалоїдів та аскорбінової кислоти. Рослина сприяє зменшенню щитоподібної залози при зобі й володіє антисептичною, фунгіцидною, протизапальною дією, є слабким знеболюючим, потогінним та жарознижуючим засобом. Отруйна. Дозування дотримуватися суворо.

Дурман звичайний. Теж отруйна рослина. Всередину не приймати.

Материнка звичайна. При вагітності не приймати.

Рутка лікарська. Ще одна отруйна рослина. Внутрішнє застосування вимагає бути дуже обережним.

Женьшень, корінь. Застосовувати тільки в холодну пору. Препарати з кореня женьшеня застосовуються як тонізуючий, стимулюючий і адаптогенний, що підвищує загальну опірність організму, засіб. Корейський женьшень по праву вважається найсильнішим з відомих науці адаптогенів, які, у свою чергу, не мають специфічної активності, але підвищують витривалість організму проти шкідливих факторів практично будь-якого (фізичного, хімічного, біологічного і т. д.) походження і нормалізують його функції, незалежно від спрямованості патологічного процесу. Тривале застосування і у великих дозах викликає негативні явища: безсоння, серцебиття, головний біль та біль у серці.

Жимолость. Отруйна рослина. Внутрішнє застосування вимагає обережності.

Звіробій продірявлений. Отруйна рослина. Внутрішнє застосування вимагає великої обережності. При тривалому застосуванні викликає звуження кровоносних судин, підвищує кров’яний тиск.

Суниця, ягода. Слід пам’ятати, що в окремих людей відзначається підвищена чутливість до суниці, яка викликає у них алергічне захворювання, що супроводжується наполегливою кропивницею. В цьому випадку вживати суницю не можна.

— Я знала що ви прийдете! — іншої відповіді від а-ля ворожки, я й не чекала. Це ж так традиційно, та таємничо, відповісти — "я знала!"

— Справді? Знали? Може ще знаєте, що далі буде? — зіронізувала я, не втрималась.