Розділ 10.

Адо! — крикнула Ярослава на мене вже в котре... Знаю, знаю, сама винна, бо не уважно слухаю й відволікалась.

В голову лізуть нав’язливі думки, сумні та... Про Марка та його ціль. А якщо ще хтось знає про мене? Якщо теж забажає використати для темних ритуалів чи ще якихось своїх цілей? А якщо хтось захоче забрати мій ліс? Чи...

— Адо!.. Та що це з тобою сьогодні? Повторюю в останній раз! А ти слухай! Це дуже важливо знати... І взагалі, ти це мала давно усе знати, кожну травичку, властивість кожного дерева... Всю нечисть, живність лісу... Бо... Бо...

— Бо що? — щось Ярослава не договорювала... Я це чітко зрозуміла.

— Пізніше розповів... А зараз тема - "полинь". Полинь — друга по силі трава, та її зараз застосовують вкрай рідко. Вона проганяє нечисть водного походження. Її шалено бояться русалки, і в русальний тиждень, для захисту від підступів русалок, полинь розвішують в будинках, або на подвір'ях палять багаття з додавання полину. Запах цієї трави здатний вигнати з дому практично будь-яку нечисть. Та, запам’ятай, полинь втрачає частину своєї сипи в водяному настої, а на смак вона дуже гірка, тому її частіше застосовують у вигляді куреня (до того ж, сила полину дуже велика і всередину її можна застосовувати тільки в мікродозах). Полинь має властивість відновлювати нашу гармонію з природою, а, при сильній концентрації її диму, сприйнятливі люди можуть почати бачити істоти тонкого світу – в цьому полягає друга причина настільки рідкісного застосування полину. По суті справи, її застосовують тільки маги, які не бояться потойбічних контактів. Абсолютно безпечний метод її застосування – це повісити в будинку (краще в спальні або коридорі) невеликий пучок цієї трави.  

Я взяла до рук полин, піднесла до обличчя, вдихнула аромат, потім відкусила малесенький шматочок листочка і скривилась. Справді - дуже гіркий.

— На сьогодні достатньо. А завтра на тебе чекатиме невеличкий екзамен! Тому готуйся.

— Екзамен? Бабусю, ти жартуєш? Я... Я і так маю багато вчитись, скоро іспити в школі, від яких залежить так багато...

Я вже навіть вибрала свою професію, і навіть мама погодилась, ми дійшли компромісу. Я вступатиму в юридичний інститут, а потім на четвертому курсі оберу напрям криміналіста... І в майбутньому, хочу допомагати розслідувати загадкові та дивні справи.

— Так, саме екзамен. А що ти думала? Бути дріадою й захисницею лісу не так-то просто. Це дуже відповідально. І вірно Лісо говорить: Неукам тут, — бабуся обвела ліс довкола нас руками, — Не місце.

Наступила пауза. Така незручна й багатообіцяюча, бо здається мій терпець зараз лопне і я вискажу бабусі, а заодно й Лісо, що заглядає з-за дерева, все, що думаю. «Все буде добре» — казали вони! «Ти все вивчиш, то зовсім не складно». А тепер грозять екзаменом і неуком називають... Як це розуміти?

— Це все для твого ж добра! Повір мені, я хочу тебе підготувати до зустрічі з Верховною дріадою, перед якою ти складатимеш уже справжній екзамен.

І якщо складеш, то вона прийме тебе у магічний Ковен. Там ти знайдеш не тільки подруг, таких як ти, підтримку, допомогу, а і магічну силу. І звісно, тебе посвятять не тільки в таємниці нашого роду й землі... Ще ти будеш зобов’язана дотримуватись правил, які є єдині та обов’язкові для всіх. Перше з них, - це допомагати невинним, захищати їх від магічних істот. Друге правило, - це нікому, ніколи не розповідати хто ти! І що магія існує!

Від почутого я похитнулась... Мої очі, мабуть, вийшли з орбіт, а гнівний крик застряг у горлі.

— Бабуню! А ти не могла мені про це швидше сказати?

Моєму гніву не було кінця... Який ще Магічний Ковен? Які ще дріади з правилами?

— Не хотіла вивалювати на тебе усю інформацію одразу. Повір, це для твого ж добра.

— Але екзамен... А якщо я не готова?

— А це завтра ми якраз й перевіримо.

* * *

Цілий вечір я вчилась, переглядала книги, перечитувала конспекти, згадувала моменти, коли Яра наголошувала: «Що це треба запам’ятати», а такого було дуже багато... От, це ж треба було так вляпалась? Жила собі звичайним життям, як і всі підлітки і тут на мою голову звалилась Магія! Невинні, яких треба захищати від монстрів! Винні, яких треба карати! Магічний ліс, який є моїм спадком (якщо так можна сказати). І до цього я, здається, навіть вже й звикла.

Я собі мріяла, що скоро закінчу школу, вступлю в інститут і житиму на грані двох світів. Бо не збиралась обирати! Я чітко вирішила після історії з Марком, що жити відлюдницею, як бабуся, не стану. Бо, хоч вона і профі у лісі, та повний профан у місті, де повно техніки, автомобілів й наукового прогресу, який летить на всіх парах та витісняє природу, вирубує ліси, забруднює ріки, океани.

Ярослава зовсім нічого не знає про життя у місті... А я хочу захистити від монстрів не тільки свій ліс, а й людей, які, зіткнувшись з такого рівня небезпекою, гинуть. Як Тім... Якого я не змогла врятувати. Або, як Сергіїв, якого я таки врятувала. А ще вбила двох монстрів... Знаю, що мені буде важко, що розриватимусь між світами. Та не можу по іншому. А от новоспечена інформація про Магічний Ковен дріад — мене вразила й здивувала до глибини душі. Бо, чомусь я наївна думала собі, що є унікальною... Що більше таких не існує. А тут - ні, виявився аж цілий Магічний Ковен. А ще ж потрібно постаратись, щоб вони прийняли мене. Це ж скільки нового побачу. Інших дріад. Як це цікаво!

А цікаво все: як вони виглядають? Що одягають? Що вміють?! Де живуть? Яким життям? І де ж цей їхній Магічний Ковен знаходиться? У мене, мабуть, від цих думок загорілися очі. Бо, поміркувавши, зрозуміла, що це неймовірно цікава пригода буде... Залишилось добре підготуватись до зустрічі й не вилетіти з соромом.

На мене світило лагідне сонце і на небі не було жодної хмаринки. Був чудовий весняний день, наповнений енергією життя. Бо це ж весна, початок зародження життя всього лісу: коли дерева впускають бруньки, виростає свіжа зелена трава, птахи повертаються з вирію, тварини прокидаються зі сплячки. Вдихнула на повні груди повітря, яке прокотилося легенями й досягло граничної точки, затримала на кілька секунд подих і видихнула з такою ж методикою, з граничною точкою, видихаючи усе до краплини.