Вільна

Епілог

«Привіт, Вікторе! Пишу тобі цього листа, тому що щаслива. По-справжньому. Мені не хочеться тікати від нього. І в майбутньому точно цього не станеться, адже я знайшла те, чого шукала ці два місяці. Своє місце. Я там, де мені добре.

Дуже сподівалася, що ми з тобою більше ніколи не побачимось, проте попереду ще розлучення. Якщо можеш, то зроби це без моєї участі. Мене не цікавлять твої гроші, житло чи автомобіль. Все це – ніщо у порівнянні зі справжнім щастям.

Проте речі свої я все ж заберу. Можеш зібрати їх та залишити в коридорі, можеш не збирати. Як хочеш. Не знаю, коли це станеться, тому доведеться тобі трішки об них поспотикатися. Знаю, що викинути їх не посмієш.

Хотілося б тобі побажати чогось приємного, та в мене немає фантазії та бажання. Мабуть, через те, що ти для мене досі неприємний, хоча вже й не такий огидний. Я намагаюся бачити в людях краще.

Мені прикро, що все так трапилось. Вибач за це. Але я б нічого не змінила, бо егоїстка. Сам знаєш.

І наостанок хочу тебе попросити не вбивати дитину. Повір, немає нічого прекраснішого, ніж їхній сміх.

Прощавай.

Твоя колишня.»

 

________

Вітаю, любий читачу! Книга "Поневолена" , про Карину, що завагітніла від Віктора, уже на сайті. Підписуйтеся на сторінку, аби не пропустити новин! Дякую, що прочитали мою книгу❤

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше