Вільні

...


«Ми перериваємо наш ефір для повідомлення екстреної новини. Стали відомі подробиці зухвалого пограбування. Як розповідають очевидці в магазин увірвались двоє озброєних людей. Вони забрали костюми героїв коміксу і втекли через запасний вихід.»


—Анжела, принеси мені картки тих пацієнтів . Хутко .—роздратовано сказав Олександр Петрович.
Чоловік у віці. Вже злегка лисуватий.


Дівчина кивнула, і швидко вийшла з кабінету головного лікаря .Щоб не викликати його гніву. Сказати, що він був злий це нічого не сказати. Звичайно як не злитись, коли з лікарні якою ти керуєш втекли небезпечні пацієнти. З самого ранку в лікарні творилось божевілля, в буквальному розумінні. Невідомо звідки про втечу пацієнтів дізналися журналісти .І тепер куди не глянь всі говорять про це. А його телефон не замовкає. Чоловік встав зі столу підійшов до шафи відкрив її , витягнув коньяк з своєї таємної схованки. Він знову сів за стіл налив собі в склянку коньяку. І залпом випив вміст склянки. Згодом налив ще. Він почув кроки і заховав пляшку в письмовий стіл. Анжела простягнула йому папки.
—Вам, ще щось принести ?—спитала вона.
—Ні, можеш іти. Якщо хтось прийде то жени їх під три чорти.


Він розкрив папку і почав читати особисті справи пацієнтів. Першим був хлопець.
З фотографії на нього дивився молодий чоловік з русявим кольором волосся.
Гордій Артур Ігорович. Народився 12 листопада 1994.
Діагноз шизофренія .Має ознаки соціопатії.
Неконтрольований.
Потім він відкрив другу справу. То була дівчина. Він розглядав її світлину. На ній була миловидна дівчина з янгольською зовнішністю. Красиве світле волосся блакитні очі.
Задира Евеліна Володимирівна. Народилась 6 березня 1993.
Діагноз шизофренія.
Нестабільна.
Коли він прочитав справи кинув папки на стіл встав і почав нервово ходити по кабінету.
Сьогодні наше місто сколихнула хвиля злочинів. Двоє втікачів психіатричної лікарні. Продовжили свою злочинну діяльність. Тільки що нам стало відомо, що вони пограбували один з відділів Прихват банку. Саме зараз вони рухаються на вкраденій машині, по вулицях міста.Все наче в голівудському кіно.Велика кількість поліцейських машин переслідує  машину злочинців.

8.00
Медбрат зайшов в палату до пацієнта.В той момент він лежав на ліжку.
—Єй, ти вставай.Час пити ліки.—після цих слів він навіть не ворухнувся.Медбрат вирішив підійти ближче, подивитись чи не помер той часом.Коли той медбрат його перевернув той різко встав і приклав заточку до горла.
—Ану не сіпайся,то заріжу.Відчини двері.
—Чувак не роби дурниць.
—Закрийся і відкрий двері.—рявкнув хлопець.Вони пройшлись по коридору.Біля однієї палати вони спинились.
—Харлі, виходь.Ми сьогодні тікаємо.—дівчина радісно підстрибнула.І взяла з під ліжка трубу.Хлопець разом з медбратом пішли наперед.Коли вони дійшли до чорного ходу.Хлопець вдарив медбрата,так що той втратив свідомість і впав.Вони вийшли на вулицю стрибнули в машину швидкої допомоги.Пробивши ворота вони поїхали геть.


10.00
—Треба буде позбутись машини.Бо на ній ми точно далеко не втечемо.Артур зупинив машину,і вони побігли куди очі вели.
—Нам би перевдягнутись.А то ми привертаємо увагу.—слушна думка кицю.
Вони йшли поки не натрапили на магазин, карнавальних костюмів.Коли вони зайшли продавець саме розкладав якісь костюми.Артур підійшов до продавця ззаду.
—Мовчи.А то вб'ю.—продавець ймовірно сприйняв його слова буквально.Він сидів тихо і навіть не пискнув.
—Харлі знайди чим його зав'язати.—Добре.—дівчина пройшла рядами знайшла пояс.Повернулась до прилавка іподала його Артуру.
Хлопець потяг продавця за прилавок.Звязав його,і закрив рот ганчіркою.
—Тепер можна і прибарахлитись.—сказала дівчина і почала ходити рядами, радісно підстрибуючи.Вона побачила костюм в червоно — чорих тонах.Чорні штани.І червона куртка. —Непоганий костюмчик.Треба приміряти. Вона взяла костюм .Єва направилась до примірочної . По дорозі побачила футболку,з зображенням якогось мультяшного героя.—Мила футболочка,я теж її візьму.—вона зайшла в примірочну.Зняла свій одяг і вдягнула костюм.Він сидів на ній ідеально.Поки Єва придивлялась.Артур уже вибрав костюм.Чорні штани, чорна сорочка і зелена жилетка.Він став біля дзеркала,і милувався.Тим часом дівчина  вийшла з приміричної.
—Вау, який костюм.Ти в ньому просто сексі.—Ти теж дуже сексі.—промовив Артур і пристрасно поцілував Єву.
—Милий, дивись що тут є.Єва знайшла на прилавку іграшкові пістолети.Взяла їх в руки,і почала їх розглядати.Вона натисла на курок.а звідти вийшов невеличкий струмінь вогнію.—Прикольно.Потім направила на Артура.
—Руки вверх.Ти тільки поглянь вони як справжні. Візьмемо їх,вони можуть знадобитися нам.
—Що будем робити далі?
—Нам потрібні гроші.В цього бідолахи каса порожня.Так що треба зайти в найближчий банк.І взяти грошенят.
—Чудово.Йдемо грабувати банк.—радісно промовила дівчина плескаючи в долоні.
Артур і Єва вийшли з магазину,і направились в бік невеличкого відділу банку який знаходився поряд.Першим в банк зайшов Артур.
—Всім зберігати спокій це пограбування.
—Швидко всі мордами в підлогу.—вигукнула Єва.А схопив огрядну даму років сорока.Судячи з одягу, вона була працівницею банку.
—Пані, будьте люб'язні проведіть нас до кас.І направив пістолет,до її голови.Жінка тремтячими руками, відчинила кабінку.Вони увійшли всередину перелякана касирка, заховалась за стілець.А відкрив касу.А там була невеличка сума.
—Це все?.Так.В нас маленький відділ.Сюди майже ніхто не заходить.
—Капець.Нічого ми візьмемо що є.—Артур згріб усе що було у рюкзак.Мила, тікаємо.Вони вибігли з банку і побігли навмання.По дорозі, вони помітили раритетний автомобіль.
—Любий, може візьмемо собі цю машину.
—Я не проти.—Єва розбила скло.Запищала сигналізація.Вони миттю заскочили в машину.Ключ запалювання був всередині, тож вони завели машину і рушили.Через кілька хвилин,за ними гналась поліція.Вони наздогнала їх на мосту.
—Вам, нема куди тікати.Здавайтесь.—вони вийшли з машини з піднятими руками.
—Ми без зброї, не стріляйте. Вони стали майже біля краю мосту.На них було направлені шість пістолетів.
—Псс.Люба готова до божевільних вчинків?. — Завжди готова.—він глянув в її очі,взяв  руку.І вони перестрибнули через огорожу. Полетіли вниз.
А там течія віднесла їх до свободи…
 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше