Розділ 4. ПІДГОТОВКА ДО ПРОМОВИ ТА ПЕРЕДБАЧЕННЯ СКЛАДНИХ СИТУАЦІЙ

«Де мало слів, там вагу вони мають» 
Вільям Шекспір. 
4.1. Підготовка до промови 
Якщо ми звикнемо аналізувати виступи інших ораторів, то будемо бачити їхні 
помилки та способи, які вони використовують в переконанні, – це точно допоможе нам 
під час підготовки власних промов. Самостійно свої помилки складно помітити, то як же 
досягти простоти та ясності своєї промови? Адже «розуміння породжує симпатію», тому 
те, що ми говоримо, повинно бути зрозумілим слухачам. 
Можна зачитати промову комусь, хто зможе вказати на наші помилки, 
висловить свою думку з приводу почутого та вкаже на місця, які були йому незрозумілі. 
Цей спосіб підготовки промови з попереднім зверненням до слухача називається 
методом Рузвельта. В ідеалі, якщо на місці слухача буде експерт на тему промови. 
Ще одним схожим методом підготовки до виступу з промовою є так званий 
метод Лінкольна, коли свою тему виступу роблять предметом обговорення у колі 
людей. Ви говорите, а слухачі аналізують почуте та надають зворотний зв'язок. 
Корисно завчасно подумки програти свою промову, сфокусувавшись на 
ідеальному для Вас варіанті майбутніх подій. Приблизна схема скороченого 
програвання промови виглядає так: 
- почну свою промову такими словами…, після цього…; 
- в основній частині своєї промови я розгляну такі питання…, після цього…, 
потім…, розгляну… й перейду до…; 
- наприкінці своєї промови я обов'язково…

4.2. Складні ситуації та відповіді на питання 
Під час проведення переговорів та під час виступів з публічними промовами 
можуть виникати різні складні ситуації. Наприклад, може з’явитись шум в аудиторії, або 
промову може переривати слухач своєю реплікою, також доповідачу може бути 
поставлене некоректне питання. Стійкість оратора до подібних неприємностей може 
бути забезпечена двома способами. Перший – це емоційне тренування, коли 
переживається подібна ситуація, а другий – це ретельне інформування оратора з 
приводу ситуації, тобто озброєння необхідними знаннями про те, як краще поводитися. 
Розглянемо основні з подібних складних ситуацій. 
1. «Перешкоди та шуми». 
Під час промови може заважати різне, наприклад: різкий шум від предмета, що 
падає; можливо, хтось зрозуміє, що він прийшов не туди й вийде з приміщення; або 
навпаки – хтось приєднається до аудиторії. Як поводитися в такому разі? 
Вашим завданням під час виступу є збереження уваги аудиторії, особливо в 
такі моменти, коли увага слухачів може перемикнутися з Вас на щось інше. Щоб цю 
увагу зберегти, необхідно: 
- по-перше – не реагувати самому на перешкоди та зберігати зоровий контакт з 
аудиторією, не звертаючи свій погляд на те місце, яке є джерелом шуму; 
- по-друге – привернути ще більше уваги до себе. Наприклад, змінити інтонацію голосу. 
Можна застосувати один із методів залучення та утримання уваги, наприклад, 
«Підкріплення слів жестами та мімікою» тощо. 
2. «Вас перебивають». 
Розглянемо ситуацію, коли один зі слухачів перериває Вашу промову своєю 
реплікою. Як реагувати? Головне – не відповісти під впливом емоцій. Можете зробити 
паузу й дати людині можливість висловитися. А потім можете сказати щось на кшталт: 
«Почекайте, будь ласка, поки я закінчу думку/доповідь!»; «Дозвольте, я закінчу»; 
«Трохи пізніше я про це скажу» і продовжити свою промову. Тон Вашого голосу має 
бути рівним та спокійним. Якщо ця людина перебиває знову, можете повторити 
процедуру. Не піддавайтеся на провокації. Якщо ж й надалі людина продовжить свою 
«чорну» справу, то, напевно, аудиторія вже стане на ваш бік. Можете навіть звернутись 
до неї за цим, сказавши: «Ви ж заважаєте не тільки мені, а й усім, хто слухає. Чим 
викликана така неповага до всіх нас?», Ви в такий спосіб опосередковано торкаєтесь і 
аудиторії, захищаючи її права. 
3. «Відповіді на запитання». 
Уявімо ситуацію, коли Вас запитують, а Ви не знаєте відповіді на питання. Що 
можна зробити у такому разі? Ось деякі рекомендації: 
- перефразувати питання. Ви можете відповідати не на поставлене питання, а на 
близьке до нього за тематикою. Але тут потрібно врахувати, що довіра аудиторії до вас 
може знизитись, особливо, якщо видно, що Ви це робите не вперше; 
- запропонувати джерело, у якому можна знайти відповідь на поставлене питання; 
- звернутись за допомогою з відповіддю. Наприклад, фразою: «Чудове питання, а що ви 
думаєте про це?», – тим самим звертаєтесь за підтримкою до аудиторії та цікавитесь її 
думкою; 
- відтягнути відповідь. Наприклад, кажете: «Давайте про це трохи пізніше поговоримо 
...»; «Про це трохи пізніше», – тут доречно буде ненав'язливо змінити тему розмови; 
- поміркувати з аудиторією. Наприклад: «Ваше питання не таке просте, як здається на 
перший погляд. Дивіться…»; 
– кажете ви й починаєте вголос розмірковувати, залучаючи аудиторію до розв'язання 
проблеми. Якщо хтось з аудиторії підказав відповідь, можете її розкрити, прикрасити, 
вдягаючи у свої думки, тим самим «привласнити» собі. Ось такий трюк! 
4. «Не питання, а виступ». 
Уявіть ситуацію, коли замість питання, що стосується Вашої промови, Ви 
вимушені вислухати від слухача цілий виступ. Найчастіше буває так, що цей монолог 
від представника аудиторії суперечить Вашій позиції. Інколи ця ситуація виникає 
внаслідок бажання висловити те, що знає слухач, або просто в нього є потреба бути 
поміченим. Тому й виходить не питання, а монолог. Ваше завдання – не допустити 
цього. В ідеалі, якщо, стороння людина, наприклад, організатор форуму, де Ви 
виступаєте, зробить зауваження та попросить того, хто «говорить», поставити 
запитання. Таким чином, він відведе негатив від того, хто відповідає на питання. Якщо 
ж ні, то Ви можете сказати: «Не могли б Ви поставити своє запитання, будь ласка?», 
або «Ви хотіли спитати про…?». Ви також можете самі дипломатично скласти питання: 
«Отже, Ви хочете знати…?» або «Таким чином Ви хочете запитати …?». 
5. «Розкриття каверзи». 
Іноді питання від слухача або його твердження може містити приховану або 
явну каверзу, це може бути провокаційне або некоректне питання зі звинуваченням. 
Наприклад: «Як людина в здоровому глузді...»; «Лише недалека людина може 
говорити, що…»; «Як можна бути таким дурнем й не розуміти…?!». Не варто 
потрапляти в цю пастку. Якщо Ви не бажаєте відповідати на запитання чи репліку, можете сказати про це, пояснивши причини небажання та звернувши увагу на стиль 
спілкування. Тут слід зазначити, що на репліки, які принижують Ваш статус та 
нападають на особистість, реагувати, як правило, потрібно. Не згодні з формою, в якій 
було поставлене питання, – можна на нього не відповідати, вказавши на некоректний 
стиль спілкування. Відповідаючи на поставлене у некоректній формі запитання, Ви 
автоматично погоджуєтесь з формою його «подачі». Відповів – значить погодився зі 
стилем, в якому було поставлено питання. Не варто грати за чужими правилами – 
вводьте свої! 
Якщо маєте підозри, перш ніж відповідати, перевірте їх. Можете поставити 
запитання та дізнатися, до чого хилить співрозмовник. Наприклад: «Що означають Ваші 
слова ...?»; «Ну і як мені на нього відповідати, якщо Ви задаєте його у такому дусі ...?»; 
«Чому питання поставлене в такій манері…?» тощо. У разі, якщо справжня причина 
репліки зрозуміла, реагуйте спокійним та стриманим голосом. Можете вголос 
проаналізувати поведінку співрозмовника та висловлені ним аргументи чи запитання. 
Якщо Вам не подобається питання, можете надати йому оцінку та, перефразувавши, 
замінити його іншим, або попросіть спочатку уточнити в людини використані ним у 
питанні поняття. Пам'ятайте, варіантів багато: питання можна делегувати, відводити, 
пояснювати їхню суть та причину, через яку їх поставили, оголошувати їх наслідком 
некомпетентності людини, яка їх поставила та інше. 
Пам’ятаємо, що «Козирний туз ніколи не вискочить із рукава без попередньої 
підготовки». Заздалегідь готуйте відповіді на можливі важливі питання та критичні 
зауваження. 
6. «Такт та дипломатичність». 
Сприятливе відношення публіки під час відповідей на запитання дуже впливає 
на імідж того, хто говорить. Навіть якщо Ви чудово виступите з промовою, але будете 
невпевнено відповідати на питання, слухачі можуть змінити свою попередню хорошу 
думку про Вас, в такому разі перше враження не буде остаточним. При відповідях на 
питання можете використовувати наступне: 
- заздалегідь задайте регламент спілкування або скажіть про те, що із задоволенням 
відповісте на всі запитання після свого виступу. Добре, якщо це зробить та людина, яка 
Вас представлятиме перед аудиторією. Це робиться для того, щоб по можливості 
виключити питання під час промови, які заважатимуть спланованому Вами розвитку 
подій; 
- передбачте питання, які можуть поставити слухачі та підготуйте на них повні відповіді; 
- відповідаючи на питання, можете періодично дякувати за них тому, хто задає;