Розділ 15

Воєнний потяг мчав залізничними коліями. Влада поглянула в маленьке вікно. Вони покидали Атрокс-Сіті. Дівчина вилаялась про себе. Разом із нею у великому купе сиділи ще представники спецпідрозділу. Вони скинули свої маски, й вона лише зараз могла роздивитися їх. Дванадцять чоловіків, віком від двадцяти шести до тридцяти п’яти, не звертали уваги на Владу, адже були зайняті своїми справами. У купе зайшов Артур.

— Ходімо! — холодно промовив чоловік до Влади.

Переходячи від купе до купе, обоє мовчали. Влада не хотіла нічого запитувати, адже ще залишалася в шоковому стані.

«Я помилилася! План дав збій, й тепер прийдеться розплачуватися за таку легковажну поведінку!» — подумала про себе.

— Головне, не сперечайся з ним, — шепнув на вухо Артур перед тим, як відкрити двері купе.

Влада ввійшла в купе до рудоволосого чоловіка.

— Ти завітала до мене! — із посмішкою сказав чоловік.

Влада посміхнулась у відповідь і присіла на диван.                        

— Артуре, залиш нас. Мені є про що поговорити наодинці з такою тендітною та гарною дівчиною.

Артур покірно вийшов із купе. Влада продовжувала посміхатися. Вона чекала, доки цей божевільний продовжить говорити.

— Я все життя спостерігав за тим, як бездарно мій батько та його побратими використовують владу, яка їм була надана! — злісно сказав.

— І що ви зробили?

— Владо, перейдемо на «ти»! — присів поряд. — Фелікс! — чоловік простягнув руку.

Влада хмикнула й не подала руку. Чоловік засміявся.

— Я знайшов базу «Кайрон 23», але вони відмовилися відкривати її, мотивуючи тим, що не хочуть більше воєнних конфліктів. Я, своєю чергою, намагався їм пояснити, що…

— Це божевілля! — не витримала Влада.

— Вони також були такої думки, тому й поплатися за це.

Влада лютувала. Вона не могла повірити в це безглуздя.

«Поїзд потрібно зупинити! — розмірковувала. — Щось потрібно зробити».

— Навіщо це тобі? — натомість запитала Фелікса.

Чоловік лише посміявся над цим питанням й, діставши валізу, відкрив її.

— Це прототип вірусу, недосконала копія того самого вірусу, який тече у твоїй крові. Я вивчив дослідження твого діда, все, що залишилося на папері. Ми його продаємо!

— Продаємо? — округлила очі й віддалилася від нього.

— Так, разом із тобою. Ти єдина людина, яка живе з цим вірусом вже багато років, — спокійно промовив чоловік.

— Феліксе, ти божевільний!               

— Я тобі дещо покажу.

Фелікс показав відео, а саме зізнання її діда. Дівчина взялася за голову.

«Це точно якесь божевілля», — подумала.

— Ти вважаєш, що в моєму організмі може бути цей так званий вірус? Феліксе, це маячня якась. Я б не змогла вижити.

— Але ти жива. Тому ти будеш продана для експериментів.

— Навіщо ти перевозиш воєнну техніку на захід?

— Це лише самооборона. Ми побудуємо новий світ на руїнах.

— Навіжений, — видавала з себе. — Вірусом ти вб’єш сотні невинних людей.

— База «Кайрон 23» глибоко під землею. Я надав наказ, щоб її законсервували, — продовжував говорити далі Фелікс. Він не чув її слів. Йому було байдуже.

Тим часом Вадим та люди Михайлова підняли залізних птахів у небо. Вадим чув всю розмову Влади та Фелікса.

— Поїзд потрібно зупинити! — крикнув Вадим.

— В поїзді мої люди! — відповів полковник.

— Полковнику, про ваш план дій із Михайловим потрібно було попередити нас.

Полковник на таке зауваження Романова нічого не відповів.

Влада оцінила ситуацію. Вона діяла миттєво. Завдавши першою удару ліктем, зорієнтувала Фелікса.

— Стерво! — вилаявся чоловік.

Влада напружила всі основні м’язи тіла для концентрації сили. Прямий удар ногою виконала так швидко, що Фелікс не зміг перехопити рукою. Тим часом чоловік зробив підсікання ногою, й дівчина впала додолу. Напавши на неї зверху, намагався схопити її за шию, але Влада змогла відштовхнути його. Діставши ніж із чобота, завдала удару в правий бік Фелікса й використала всі частини тіла одночасно, немов удав, обвиваючи Фелікса ногами та руками.

— Владо, досить!

В купе зайшов Артур зі своїми товаришами по службі. Дівчина відпустила Фелікса та, піднявшись, забрала валізу з вірусом.

— Що ви робите? — закричав Фелікс.

Влада дістала з валізи прототип вірус, який зберігався в герметичній посудині.

— Він хоче продати прототип вірусу.

Артур тримав Фелікса під прицілом.