Частина 4. «Beantown». Others. Розділ 18. Літаки.

Сколько в моей жизни было этих самолётов,

Никогда не угадаешь где же он не приземлится,

Я плачу за эти буковки и цифры.

Улечу на этом кресле прямо в новости,

Давай, я позвоню тебе ещё раз,

Помолчим, поулыбаемся друг другу.

Ми знову зустрілися...— дівчина дивилася на хлопця, який весело розмовляв зі своїм дружком-Дімою за сусіднім столом в їдальні. — Чому ж він більше не хоче продовжувати наші відносини...

Такий гарний і розумний. — дівчина зітхнула. — З моїм різновидом ВІЛ. Такого другого годі й шукати... З ним завжди було весело і цікаво, та й в ліжку він те, що треба. Всього на рік старший за мене...

З урахуванням, що нам обом відведено не так вже й багато часу... Чому він більше не хоче мене? Став ще більше спілкуватися з Дмитриком, але ніяких гейських ознак за Владом я не помітила.

Ми весь час на однакових терапіях, в одних і тих же країнах і містах… Хіба це не доля? Ми просто створені одне для одного.

У дівчини задзвонив телефон, вона відповіла.

— Так, мамо. Все добре. Сьогодні нас поміщають в стерильні бокси і починають вбивати кістковий мозок. Я обов'язково виживу. Скажи малому, що ми з ним ще пограємо в його улюблені Хот Вілс. — дівчина зітхнула. — Найближчими днями не дзвони. Сама подзвоню.

Сподіваюся, що зможу подзвонити. Чи зможу вижити, всім на зло. Я сильна. Я зможу перемогти.

— Maryna, are you ready for today? — до дівчини підсіла рудоволоса курчава дівчина років вісімнадцяти.

— It doesn`t matter. I just wanna smth to change, that`s all. — дівчина зітхнула.

— Me too. I'm too tired of treatment. Five years of hell.

— Are you in transplant group?

— Yeah. My friend Lina, from USA, who's now in experimental therapy group, gave me her ticket to transplantation.

— How is that possible?

— We asked medics and they agreed. Our test results were very similar.

Interesting... How much money have you paid to girl and docs? — дівчина посміхнулась. — Уже думаю англійською, кошмар.

Я ж була звичайною, нормальною дівчинкою... Здійснила лише одну, одну дурну помилку. Один раз. Через одну ніч коту під хвіст пішло вся життя, як і майже у кожного тут.

Але нічого вже не повернути назад. Я, в принципі, змирилася зі своєю хворобою, але все одно хочу жити. Я хочу перемогти.

Це, можливо, буде останній раунд, але у мене вистачить сил.

У Влада теж. Він сильніший за всіх, я знаю. Він впорається. Цікаво, які у нього показники вірусного навантаження... Напевно, краще ніж у мене. Але тоді не зрозуміло, навіщо він тут. Адже лікування настільки радикальне. Якщо в запасі більше п'яти років — робити пересадку зовсім недоцільно. Адже ризик надто великий... Можна померти через реакцію трансплантат проти хазяїна.

— Mary, Marina, hi! — до дівчат підійшло невисоке повненьке cвітловолосе дівчисько, на вигляд років дев'ятнадцяти-двадцяти. —Talking about my choice? Yeah. I understood that this chance can kill me faster than AIDS, — дівчина невимушено посміхалася. — I'll try new therapy and who knows... Maybe I'll live longer then you two after transplantation. Statistics`s on my side.

— Who knows, — Марина знизала плечима і закрила очі.

Я пытаюсь справиться с обрушившимся небом,

Я никак не слабачок, но тут такие перестрелки,

Я молчу, белеет парус одиноко.

Дурачок, он ничего не понимает,

Корабли имеют сердце и возможность выбирать

И, погибая, улыбаться.

Мы с тобой ещё немного и взорвёмся.

Підготовчий етап трансплантації почнеться всього за пару годин. Коли ще нічого не знала про саму процедуру, уявляла собі щось страшне.

«Кістковий мозок... Як його можна трансплантувати?» — думала я. Слава богу, спочатку інтернет, а потім і лікар, розповіли мені, що сама процедура абсолютно нескладна і схожа на просте переливання крові. Однак, до самої пересадки, нам всім призначена хіміотерапія і випромінювання, або щось одне з цих двох варіантів, в залежності від вихідних аналізів.

Мені і ще частині піддослідних кроликів, які пройшли у п'ятдесятку, була обрана хіміотерапія, — дівчина посміхнулася.

Що таке хіміотерапія? Практично, це коли в тіло вводять отруту або токсин, який прийнято красиво називати хіміопрепаратом. Процедура може проводитися двома способами — введенням препарату через крапельницю, або просто за допомогою таблеток. На це піде від трьох до семи днів.

Інші будуть піддані опроміненню або комбінації опромінення та хіміотерапії, в залежності від стану їх кісткового мозку. А потім і сама пересадка.

Якщо виживу... Якщо виживу і вилікуюсь, чи зможу я завести сім'ю? Стільки років з ВІЛ, нескінченне лікування... Може бути, якщо Влад теж... Ми б змогли почати зустрічатися. Тільки той, у кого був чи є ВІЛ може зрозуміти і відчути такого ж хворого.