I

Запах свіжої ранкової кави заполонив тісну вуличку міста. Кав’ярні з самого ранечка відчинені та готові приймати своїх любих гостей. Серед них був і я. Зайнявши затишне місце на вулиці, спостерігав як люди кудись поспішали. А мені не потрібно нікуди йти, тому за прохожими споглядав зверхньо, хоч не намагався когось образити.

Гаряча кава та сендвіч з шинкою це саме те, що потрібно мені зранку. На вулиці зараз доволі прохолодно, а далі протягом дня буде неймовірна спека. Тому саме в  такий час пити гарячий напій дуже приємно.

Серед відвідувачів, що також сиділи на вулиці, було багато стареньких людей. Вони як завжди перші зайняли собі місця. Також за одним зі столиків сиділа молода подружня пара. Вони мило воркували між собою та поїдали тістечко.

За кожним з них я уважно спостерігав, немов збираю про них дані для свого керівництва. Та все ж я не працюю на якихось агентів. Це все моя цікавість.

Мені цікаво спостерігати за людьми. Я люблю досліджувати їхню поведінку. Все своє життя так роблю. І для детального аналізу зазвичай обираю одну людину. Так легше, але можу й обрати двох кандидатів.

Навіть сьогодні я знову обрав одну людину. Дівчину, що сиділа за сусіднім столиком.

Вона замовила звичайну каву з молоком та такий ж сендвіч з шинкою як у мене.

На вигляд їй років дев’ятнадцять. Не зовсім коротке русяве волосся з невеличкими кучерями поволі гойдалось від прохолодного вітру. Ця дівчина струнка. Я помітив це ще тоді як вона сіла на стілець.

Її рухи були акуратними, особливо з чашкою. Та все ж згодом вона незграбно намагалась спіймати руками шинку, що випала з сендвічу.  За цим було дуже цікаво спостерігати. Навіть смішно, хоч я і не намагався насміхатись з неї.

Через те, що у неї в руках розвалювався сендвіч, дівчина почала тихенько лаятись. І це було дивно, адже саме в неї все йшло шкереберть. Немов вона притягували всі невдачі. Я був здивований, що кава ще досі не вилилась з чашки на стіл.   

Я настільки сильно захопися цим «фільмом», що навіть не помітив як моя чашка з кавою спорожніла.