Розділ 22

Дракон плавно приземлився на майданчику перед будинком. Цього разу Мія отримала набагато менше задоволення від самого польоту, надто багато їй довелось пережити в останні дні, і серце все ще шалено билося в грудях від страху. Зате посадка вийшла менш травматичною, не зрозуміло дався взнаки її особистий попередній досвід польотів на драконах, або ж сам Драго приземлився акуратніше.

Алідар зістрибнув зі спини дракона і галантно допоміг спуститися принцесі, обхопивши її за талію. Це не сховалося від очей Драго, і він задоволено хмикнув.

- Я так розумію, про свої пригоди ви розповісте пізніше, спальні кімнати на другому поверсі, Мія знає і проведе, - сказав дракон, дивлячись на брудних і втомлених гостей.

- Магія, я знову можу користуватися магією, - як заворожений шепотів Володар, перекидаючи з руки в руку вогняний пульсар.

Він так скучив за своєю силою, Алі звик покладатись в житті тільки на магію, і лише в окремих випадках на фізичну силу і меч, так що тепер він радів як дитина, якій повернули улюблену іграшку. А Мія лише тихенько посміювалась, дивлячись на нього, зараз перед нею був зовсім не той похмурий і непривітний тип, якого вона зустріла на першій вечері в Озірасі.

- Чи не дуже ти захопився? - запитала принцеса, натякаючи на марнотратне використання магічної енергії. - Ти ще дуже слабкий, краще прибережи сили для зцілення.

- Не будь занудою, і взагалі я цілком здоровий, - ну от знову цей пихатий тон.

Мія, недовго думаючи, легенько стукнула його саме туди, де була рана. Алідар зігнувся навпіл і тихенько застогнав, схопившись за живіт. Він кинув на дівчину гнівний погляд, на що вона відреагувала дуже своєрідно. Розсміялась і на максимальній швидкості помчала в будинок. Трохи прийшовши до тями, Володар кинувся за нею, але не встиг, Мія вже е зникла за дверима своєї кімнати.

Розгніваний чоловік намагався стукати і погрожувати, що виб'є двері і дасть прочуханки “зухвалому дівчиську”, але та лише дзвінко сміялась з-за дверей, і відчиняти не поспішала. Зрештою, Алідар зрозумів, що нічого не доб'ється, та й хуліганити в будинку їхнього рятівника буде негарно, і вирішив відступити. Правда, тепер довелось просити Драго показати йому, де він може розташуватись, оскільки Мія найближчим часом зі свого притулку не вийде.

Як тільки Алідар зник за дверима гостинно виділеної йому драконом кімнати, принцеса перебіжками вирушила до єдиної в цьому будинку ванної кімнати. Коли вона вперше потрапила до оселі Драго, їй здалось, що тут хоч і дуже затишно, але надто скромно, особливо в порівнянні з палацом Рейніса, де вона провела чимало часу. А от тепер маленький котедж дракона був для неї просто розкішним і комфортабельним палацом. Навіть наявність лише однієї ванної кімнати зовсім її не бентежила.

 Поки Мія приводила себе до ладу і займалась водними процедурами. Алідар вирішив одразу ж зв'язатися братом.

- Драго, у тебе є око дракона? - спитав Володар у господаря будинку, який нашвидкуруч намагався приготувати їм їжу.

- Ну так, аж два, - трохи розгубився Драго, і для підтвердження наявності очей постарався якнайбільше їх випнути, при цьому, не забуваючи помішувати щось у казанку.

- Та я не про це! Артефакт зв'язку - око дракона є?

- А, є, в бібліотеці на столі лежить, тільки я ним не користувався давно, не знаю, чи працює.

- Добре, дякую.

Знайти у бібліотеці артефакт виявилося не так просто. Тут панував справжній хаос і безлад. Частина книжок просто валялась на підлозі, а до столу зовсім неможливо було підійти, він опинився за високою книжковою стіною, майже на зріст людини. Спочатку Алідар старанно розбирав завали руками, але хвилини за три здався і махнувши на попередження Мії навів лад за допомогою чарів. Всі книги стали на свої місця, і навіть пил зник. Задоволений своєю роботою Алі сів у крісло біля столу, і, взявши око дракона, спробував викликати брата. Спочатку артефакт мовчав, а потім на дні артефакту відобразилась стеля кабінету Рейніса, і лише потім - почервоніле обличчя короля.

- Ти куди пропав? - не давши Алідар вставити і слово, запитав Рейніс.

- Довга історія, завтра вночі я прилечу і все розповім під час особистої зустрічі.

- Що з Мією? Ти знайшов її?

- Так, вона зараз зі мною, але додому не хоче повертатись. Поки її батькам нічого не кажи, хіба що принцесу Фіону попередь.

- Щось я не зрозумів, чому вона не хоче повертатись? - здивовано спитав молодий король, після чого ледве придушив позіхання, він уже бачив сьомий сон, коли почув противний дзвін артефакту, що рознісся на половину палацу.

- Ти знав, що вона відьма?

- Так, Фіона розповіла, вже після вашого зникнення. Але до чого тут це?

- Згадай, адже вона сама тобі розповідала, як її мати ставиться до магії. Королева Астрід ненавидить Мію, і всіма силами намагається її принизити, та й Катаріна твоя люба масло у вогонь підливає.

- Вона не моя, - невдоволено пробурчав Рейніс.

- Що, скасував весілля?

- Ні, просто переніс, - Рейніс вирішив трохи побісити брата.

- От дурень. Гаразд, я дуже втомився. Чекай мене завтра вночі.