Розділ 18

Треба визнати, що Мія дуже непогано проводила час у лігві дракона, на відміну від своїх родичів, що залишились в королівському палаці Вастардаса, де панувала гнітюча атмосфера. Весілля остаточно розладналось, і скільки б Вілмар і Астрід по черзі і одночасно не просили Рейніса, той навідріз відмовився одружитися з Катаріною. Але й поїхати їм не давав доти, поки не з'являться хоч якісь вісті про викрадену принцесу.

Катаріна замкнулась в кімнаті і нікого до себе не підпускала, вона добу безперервно ридала і трощила навколо себе все, звинувачуючи у своїх нещастях Мію. Королева Астрід заборонила будь-кому наближатись до покоїв старшої доньки, щоб уникнути зайвих скандалів. Вона сама тричі на день приносила їй їжу.

Один із таких візитів закінчився для королеви фінгалом під оком. Якби в Озірасі був хоч один маг, цей казус залишився б маленькою таємницею. Маг-цілитель швиденько залікував би синець, і все. Але, на жаль, місцевий лікар просто виписав мазь для швидкого загоєння, і пообіцяв, що до весілля заживе, до якого саме він не уточнював. Королеві довелось ходити палацом із синцем під оком, що просвічувався навіть крізь товстий шар пудри.

Король Вілмар був похмуріший за хмару. На нього навалилось одразу дуже багато проблем. Старшу доньку зганьбили, де це бачено, що принцес біля вівтаря кидали. Ось тільки злитися на Рейніса Вілмар не міг. Він, у глибині душі, навіть радів за молодого короля. Він сам прожив все життя з гарною, але істеричною та нелюбою жінкою, і знав, що такий шлюб нікому щастя не принесе.

Все складніше було із середньою дочкою. Мало того, що її викрали, то ще й Астрід змушувала його поховати Мію живцем. Проте цього разу Вілмар не піде на поводу у дружини, він не дозволить їй і надалі псувати життя власним дітям. Ось як їй про це повідомити король ще не придумав.

А Фіона тим часом пропадала в бібліотеці, в яку її нарешті допустили, вона виглядала задумливою та відчуженою. Дівчина явно щось задумала, але у свої плани нікого не посвячувала. Таємниця відкрилася третього дня після зникнення Мії.

Усі зібрались за вечерею у їдальні. Навіть Катаріна зволила вийти зі своїх покоїв. Всім своїм виглядом вона показувала крайній ступінь смутку та горя, що випали на її долю. Старша з принцес одяглась в чорне закрите плаття, раз у раз промокувала в куточках очей неіснуючі сльози, а на її обличчі застигла маска невтішної вдови.

Побачивши цю виставу, Рейніс лише невдоволено хмикнув, і вкотре переконався у правильності свого рішення. Тим більше що годиною раніше у нього відбулась розмова з королем Вілмаром, який не тільки не сердився на нього, але ще й порадувався за нього.

Вечеря проходила в цілковитій тиші, порушуваній тільки дзвоном столових приладів і схлипування Катаріни, в якій явно померла драматична актриса. І тільки коли слуги почали подавати десерт, Фіона тихенько прокашлялась, встала, і тремтячим голосом сказала:

 - Ваша величносте, - звернулася вона до Рейніса, дивлячись йому прямо в очі. - Прошу, вислухайте мене, не перебиваючи, навіть якщо моя ідея здасться вам абсолютним маренням. Усі тут присутні... - принцеса на мить замовкла, кинула зневажливий погляд на старшу сестру, і продовжила. - Ну, окрім Катаріни, розуміють, що і Баладії, і Вастардасу вкрай необхідний шлюбний союз. І якщо ви відмовилися взяти за дружину мою сестру, я хочу запропонувати замість неї себе.

На такий поворот подій не чекав ніхто. Здавалось, що всі присутні в їдальні завмерли від шоку, а слуги взагалі постарались злитись з предметами інтер'єру, але йти їм не хотілось. Потрібно було зібрати якнайбільше інформації, щоб ввечері переказати цю історію на кухні. А тим часом, трохи впоравшись із хвилюванням, Фіона продовжила, не дивлячись на гнівне пирхання Катаріни.

- Я не настільки красива, як моя сестра, але набагато розумніша, мені не притаманні жорстокість і самозакоханість. Я можу гарантувати, що стану не просто гарною лялькою, яку не соромно показати друзям, а і вірним помічником та надійною опорою для вас, насамперед як для правителя. Ну і найголовніше, цей шлюб забезпечить вашій країні мир, а моїй - зростання економіки та магічний прогрес. На роздуми ви маєте добу. Завтра за вечерею, я попрошу озвучити відповідь, і вона буде остаточною, змінити її пізніше, ви вже не зможете. Дякую за увагу.

Фіона сіла на місце і видихнула. Найстрашніше вже позаду. Навіть якщо Рейніс їй відмовить, а швидше за все так і буде, це все одно не так соромно, як пропонувати себе замість сестри.

Треба визнати, Фіона шокувала всіх. Ніхто й подумати не міг, що ця, на перший погляд, тиха і скромна дівчина, в закритому непомітному вбранні, може зважитись на таке.

- Ні, ви це чули? Погань, подивись на себе в дзеркало, - першою від шоку відійшла Катаріна. - Де ти та де я. Якщо він відмовився від мене, то таке потворне чудовисько, як ти, йому й поготів не потрібно, - якби її не перебив Рейніс, вона так і продовжила б поливати сестру брудом.

- Я не чекатиму завтрашнього вечора, і дам відповідь прямо зараз. Як би там не було, я не можу прийняти цю пропозицію... - почувши його слова, у Фіони серце пішло в п'яти, а Катаріна задоволено хмикнула, тільки кінець фрази її зовсім не порадував. - …Без благословення короля Вілмара.

- Можете навіть не сумніватися, я з радістю дам своє благословення, - Вілмар усміхнувся. - Але маю дві умови. Весілля відбудеться через рік, Фіона ще надто молода, через місяць їй виповниться всього сімнадцять. І цей рік потрібен вам обом для того, щоб зрозуміти чи справді ви готові на такий крок. Я не хочу, щоб у ще однієї моєї доньки скасували весілля в останній момент. І нам варто дочекатися звісток від Алідара та Мії, перш ніж можна буде оголосити про заручини.