Розділ 13

Ранок настав для Мії несподівано і надто рано. Їй здавалось, що вона тільки-но заснула, коли Фіона і Басма прийшли її будити. Принцеса повернулась до палацу на світанку, Рейніс допоміг їй залізти у вікно і, попрощавшись, відлетів. А вона з останніх сил дійшла до ліжка і стягла з себе сукню. Спати хотілось неймовірно. Мабуть мав рацію Рейніс, нічні прогулянки допомагають позбутися зайвої енергії, а якщо бути точніше, вони висмоктують її до останньої крихти.

- А чого це у тебе сукня посеред кімнати валяється? - запитала Фіона у заспаної Мії.

- Не спалося вчора, вирішила приміряти, - збрехала принцеса, їй не хотілось розповідати комусь про нічну пригоду.

- Я так розумію зі стану овочу ти вийшла остаточно. Басмо, принеси нам сніданок сюди, будь ласка, - радісно заявила Фіона.

- Боюсь, не вийде, мені було наказано причепурити принцесу Мію і будь-якими способами змусити її прийти в їдальню, - зніяковіло зізналася дівчина, їй не подобалась така вказівка, але чинити опір вона не могла.

- Оу! Наша матінка взялася до справи. Знову псуватиме тобі життя, - констатувала факт молодша принцеса.

- Думаєш, може бути гірше?

- Ну, тебе завжди можуть призначити служницею Катаріни, - жартома сказала Фіона.

- Подивимось, чого вони хочуть. Басмо, допоможи мені зібратись.

Поки служниця зайшла до купальні, Мія швидко дістала з гардеробної більш менш нормальну сукню і змінила її за допомогою магії. Виглядати опудалом їй зовсім не хотілось.

Сніданок проходив у малій їдальні у вузькому, майже вже сімейному колі. Катаріна і королева кидали косі погляди на принцес, які запізнились, Алідар навіть не спромігся привітатися, батько був радий їх бачити, а ось на обличчі Рейніса застигла маска неймовірної муки.

- Яка приємна атмосфера, - прошипіла собі під ніс Фіона.

Ранкова трапеза ознаменувалася тишею, яку зрідка порушував брязкіт столових приладів. І тільки в самому кінці, коли подали фрукти та каву королева Астрід розпочала розмову.

- Рейнісе, весілля вже на носі, а ми ще не почали обговорювати урочистості, навіть не обрали посвідчувачів.

Обидві принцеси тихенько застогнали в унісон, коли почули слова матері. Кожна з них розуміла, що їй може дістатися ця роль, а можливо й одразу обом. Посвідчувачами зазвичай обирали братів чи сестер молодят, ну або на крайній випадок, близьких друзів. Відповідно у нареченої це була незаміжня дівчина, а у нареченого - неодружений чоловік.

- Тут і вибирати нема чого. У мене буде Алідар, а у Катаріни - Мія, - впевнено відповів Рейніс.

- Може, краще Фіона, мені здається, вона більше підходить на цю роль, - обережно спробувала заперечити королева.

- Ні! Про це й мови не може бути! - здавалось, навіть від однієї ідеї Рейніс оскаженів. І хоча його голос не підвищився, але тон став жорстким і навіть грізним.

- Але чому? Фіона більше підходить, як всі вже встигли помітити, вона набагато краще вихована, - це заперечення королеви змусило Мію до болю стиснути кулаки.

- Ваша величносте, по-перше, Мія старша, по-друге, я не помітив у неї поганого виховання, а ось про ваше варто задуматись.

Почувши слова майбутнього зятя, Астрід спалахнула, і сухо попрощавшись, поспіхом пішла з їдальні.

- Мабуть, я вас теж покину, не заважатиму молодим, - сказала король Вілмар, і пішов за дружиною.

У їдальні знову повисла тиша, ніхто не ризикував розпочати розмову. Катаріна намагалась все ближче і ближче притиснутись до Рейніса, здавалось, що ще трохи, і вона вилізе йому навколішки і повисне на шиї. А молодий король спочатку вдавав, що нічого не помічає, а потім просто відсунув подалі свій стілець. Не досягши бажаного результату, Катаріна не прощаючись, покинула їдальню, так сказати послідувала батьківському прикладу.

- Рейнісе, вибач, але, здається, вона образилася, - тихо сказала Мія.

- Ображатись повинен я, поведінка Катаріни вульгарна і негідна титулу майбутньої королеви. До того ж вона відмовляється вшанувати традиції мого народу, - у голосі молодого чулася злість.

- Які традиції? - запитала Мія, вона бачила, що для Рейніса це було важливо.

- На моє прохання піти під вінець у сукні за модою Вастардаса, Катаріна відповіла категоричною відмовою і взагалі заявила, що після весілля змусить мій народ позбутися, за її словами, жалюгідного строкатого ганчір'я, і ​​навчить одягатись правильно і красиво.

- Вона напевно пожартувала, - спробувала для чогось виправдати сестру Мія.

- Тоді у неї жахливе почуття гумору. Прошу пробачити мене, але я маю багато справ.

Зрештою, вони залишилися втрьох: Алідар, який не промовив жодного слова, і лише похмуро спостерігав за тим, що відбувається, Фіона, явно не в настрої і розгублена Мія.

Принцеса, нарешті, зрозуміла, що Рейніс зовсім не любить Катаріну, і більше того, вже шкодує про своє рішення взяти її за дружину. Але політика стоїть вище за власні бажання, Вастардасу і Баладії потрібен цей союз. І річ навіть не в економіці, яка в обох країнах процвітала, а в гарантії миру.

Над Вастардасом вже довгі роки висить загроза війни з Ханчаном, для якого Баладія є головним постачальником овочів, фруктів та зерна, оскільки в гірському Ханчані землі були неродючі та кам'янисті, а воювати зі родичем свого годувальника їм буде невигідно. У той же час Баладія потребувала союзу з підземним царством, який міг забезпечити Рейніс. І це вже не кажучи про зниження податків і зборів для торговців та можливість проведення спільних військових навчань.