Глава 3.1

Поліна 

Повернувшись до офісу, я насамперед, попросила Христину знайти і скласти досьє, на Хрестникова Романа Миколайовича, і на його брата Хрестникова Кирила Миколайовича.

- Знайди всю доступну інформацію на цих людей.

- Не вселяють довіри? - Запитав Павло, входячи за мною в кабінет.

- Таких людей, потрібно знати вздовж і впоперек. 

Через кілька годин Христина принесла мені складене досьє.

- Дякую. - І я почала вивчати наших дорогих гостей.

« Ім'я: Хрестников Роман Миколайович
  Вік: 34 роки
  Професія: керівник злочинної групи
  Сімейний стан: не одружений
  Зріст: 175 см.
  Інтереси:
- Захоплюється шахами та стратегічними іграми
- Вивчає і застосовує нові методи захисту і злому для забезпечення безпеки своїх операцій»

Вивчивши досьє, я запитала:

- І що ти думаєш? 

- Як на мене, потрібно додати, що він холоднокровний і розважливий. 

- Згодна. Подивимося на брата. - Я взяла наступне досьє. 

« Ім'я: Хрестников Кирило Миколайович
  Вік: 32 роки
  Професія: хакер
  Сімейний стан: не одружений
  Зріст: 170 см.
  Інтереси: 
- Добре знається на комп'ютерах і програмних забезпеченнях.
- Полюбляє старі детективи та трилери»

- А що скажеш про брата?

- Цей, має гостре почуття гумору, і любить перебивати брата. 

Роман

Увійшовши в офіс, ми попрямували до стійки адміністрації, де вели бесіду дві молоді дівчини.

- Доброго дня, не знаєте, де знаходиться кабінет Поліни Павлівни? 

- А вам навіщо? - Запитала дівчина, яка стояла біля нас.

- У нас із нею ділова зустріч.

- Я вас зараз проведу. - Відповіла та сама дівчина. - Я до тебе трохи пізніше спущуся, - але це вже адресувалося тій дівчині, з якою вона вела бесіду, - ідіть за мною.

Пройшовши за нею, ми незабаром опинилися в кабінеті Поліни Павлівни, там, як не дивно, перебував Павло. "Цікаво, щось їх пов'язує, точно не робота але що? "

Поліна

- Ще раз здрастуйте. - Промовив Роман Миколайович.

- Сідайте. - Я показала на порожні стільці з протилежного боку, від Павла. 

- Як вам наше місто? - Поцікавився Павло, поки я діставала план операції.

- Гарне, але з нашим, йому не зрівнятися. - Із уїдливістю, зауважив Роман.

- А ми, цього й не прагнемо.

- Ага. Але ви вже встигли скласти на мене досьє.

- Звісно, і не тільки на вас, а й на Кирила теж. Я ж повинна знати, з ким мені доведеться вести справи. - Сказала я, сідаючи за стіл.

- Тоді прочитайте ось це. - Кирило простягнув мені папку, з одним листком. - Хочу подивитися, чи все тут правда.

« Ім'я: Панова Поліна Павлівна
  Кличка: Принцесса
  Вік: 28 років
  Професія: підприємниця 
  Сімейний стан: не одружена.
  Зріст: 165
  Інтереси: медицина, новинне агентство, мистецтво і культура.»

- Ви провели, прекрасну роботу. - Посміхнувшись, сказала я. - А тепер, давайте займемося справами.

- Ознайомте нас із планом операції. - Я поклала перед ними карту міста.

- Оскільки машина, заїде в місто з траси номер 100, то свій шлях вона почне з вулиці Весняна, доїхавши до першого перехрестя, вулицею Сніжна, вона заверне на право і проїде вулицю Миру. Коли вантаж заїде на Пролетарську вулицю, на першому повороті він загорне вниз і триматиме шлях вулицею Березова. Проїхавши цю вулицю, машина опиниться на вулиці Озерна, і по ній вона буде їхати, ні куди не повертаючи. Заїхавши на Квіткову вулицю, машина їхатиме до першого повороту, і там вона загорне вниз, і Культурною вулицею, покине місто. 

- Як бути з камерами і світлофорами?

- Ми спланували все так, щоб камер і світлофорів було найменше, плюс у машині перебуватиме хакер, який у разі чого, підправить ситуацію.

- Транспорт?

- Загалом буде три машини, і в кожній перебуватиме по два водії і хакер, який перебігатиме з однієї машини в іншу. Так само в кожному районі супроводжувати вантаж, будуть різні машини. 

- Які люди будуть залучені до цієї операції? 

- Через те, що точної дати ми не знали, і все перебувало в секретності, і розробці, людей обраних на цю роль, ми ще не інформували. Але можете бути впевнені, всі вони надійні та перевірені. 

- А хакер?

- У нас є один професіонал... - я не встигла договорити, тому що вліз Роман Миколайович, і варто зауважити, що перебивати даму не добре, особливо такій людині.

- Можете його не запрошувати, на роль хакера я відправлю свого брата, у комп'ютерах він хороший, і я йому довіряю.

- Добре, нехай буде так. - Якби ви знали, як я стримувала себе, щоб не сказати в обличчя цьому самовдоволеному типу, що я про нього думаю. 

І я б сказала, але тут до кабінету зайшла Христина.

- Поліно Павлівно, я можу запитати?

- Так.

- До вас тут Богдан Олексійович прийшов, каже, справа важлива, в нього до вас.

- Скажи йому, нехай заходить. - Щойно зачинилися двері, я повернулася до гостей. - Сподіваюся, запитань щодо цієї операції у вас уже немає?

- Ні.

- Тоді до зустрічі. - І я показала на двері. 

Зрозумівши натяк, вони вийшли, і зайшов мій дорогий друг, Знахар.