Вкрадені спогади

Епілог

Спогади повернулися. Не всі й не одразу. Та потроху я пригадую своє дитинство і рідних людей, яких на жаль вже не має в живих.

Все, що відбулося у Чорномі лісі, здається, було не зі мною. Іноді прокидаюсь вночі від жахливих страхів, іноді від болючих спогадів. Пояснити все, що сталося, я не в змозі. Розповісти кому - не повірять. Друзі розповіли, що в той день у лісі, коли я зникла з поля зору, вони відразу почали мене шукати. Увечері вже приєдналися місцеві. Прочісували ліс аж до озера Берестувате, де і помітили мене місцеві чоловіки. Якби там не було, дякую Богу і небайдужим, що не залишили мене у біді.

Сьогодні, близько до ночі, вкладаючи сина спати, я розповідала йому про своє дитинство. Про бабусин борщ з печі, про походи до лісу по гриби й за чорницею. Довго сміялася, згадуючи як брат наповнював кошик ягодами, а я живіт. Розповіла про диких кабанів, від яких ми з дідом захищали городину. Про вовка, якого я колись зустріла на стежині в лісі. Згадувала, як бабуся стелила нам перини на підлозі у великій кімнаті, коли усі онуки приїжджали, а нас було шестеро. Такі хвилини мені подобалися найбільше.

Пригадую дідуся, у якого ми просили розповісти про війну, а він відмовчувався. Що цікаво, він ніколи не розповідав про свої військові подвиги. Казав, що нам дітям не потрібно того знати й дай Боже, щоб ми ніколи не пізнали, що таке війна. І не так давно я дізналася, що насправді діду Степану було про що розказати і про його фронтове, і після фронтове життя.

Вклавши сина спати, я, залишившись у темній мовчазній кімнаті, відкрила ноутбук і почала шукати те, що полегшило б мої тяжкі думки. Знайшла відео сталкерів, які занурилися до зони відчуження. І ось момент, коли я дивлюся на рідні краї з висоти пташиного польоту. Плачу.

Як би в житті не склалося і хто б не намагався забрати мої спогади, вони назавжди залишаться зі мною. Нехай я чогось і не пам'ятаю, та відчуття і спогади, що я бережу - безцінні. Вони завжди викликають світлу посмішку та сльози жалю і журби. Це ті відчуття, які такі різні, але завжди разом.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше