Передмова автора.

Цим оповідям близько року. Хоча хочу сказати що це не перші строки що я написав , темними ночами . Але це перші оповеді що опубліковав. Хоча вже не в перше , і то є для мене дуже символічно. Це мій довільний переклад опублікованих оповідей росіською. 

Маю сказати що коли я їх писав кількість написаного здавалося мені дуже великим. І навіть дописати оповідь для мене було досягненням. Хоча на Букнет я опубліковав однією главою більше , а ніж ціла збірка із трьох оповідей.

Публікую їх у циклу "Старе місто Тарсевич". Всі герої , та події перетинаются між собою , та поміж тими книгами що я почав писати раніше на Букнет. Я доповнив подекуди , а десь залишив як було. Сподіваюсь що збірка вам сподобаєтся. А можливо що дещо налякає. А як налякає , то скажу що я працюю не дарма.

І я поясню чому. Бо головна мета пісменника жахів - налякати людину , надати відчуття , безвиході, та відчуття  готичного мороку. То є головна моя мета.

Хочу  подякувати  людям що мали вплив до написання цих оповідей:

Даяна Онешко (Проскурина) - дякую за те що стала свідком мого становлення.

Моїм батькам Людмилі та Віктору Гавриленко - за те що так довго терпіли мої велечезні диватства.

Вчительці Росіської мови та Зарбжної літератури - за те що дала можливість моїм думкам взлетіти до небес , і завше вірила що колись я буду публіуватись. Світла пам*ять Вам пані Людмила.

Моїй прабабці Станіславі Янівні Шиповській - за те що зберигла для нащадків ( і передусім для мене як псівдоним) гучне польске призвище , та шлякетне відношення до життя. Світла Вам пам*ять бабуся , спите спокійно.

І найбільше коханній дружині , Альоні Гавриленко-Шиповській - за велику довіру , та безмірне неосяжне кохання, до твого на завше чоловіка.