Виживші після....

Глава 9

— Ну, тоді слухай. — почав він, опускаючи голос.

— Давай тільки по докладніше. — попросив я, напружено вслухаючись.

— Багато років тому «Моноліт» викупив владу і почав показувати, який він крутий. Влаштовував дуже гучні вечірки, а поки всі тусили, вони будували підземний атомний реактор для своїх планів.

Повітря було наповнене запахом диму і пилу, а вдалині чути було відлуння вибухів і гуркіт машин. Атмосфера навколо була напруженою, ніби перед великою бурею.

— Ну і, звичайно, після запуску реактора ми вирішили встановити більш просунуту систему захисту. Встановили різні сервери і вставили диск. Після цього почалося задимлення, загоряння, і почалася місія евакуації народу. Але ми вас укомплектували, і капсули спрацювали. — продовжував він.

— А диск із вірусом для вибуху ваш? — запитав я, намагаючись зрозуміти суть.

— Ні, ми не знаємо, звідки він у нас взагалі з’явився.

— Ви чи ваш бос?

— Ми.

— А є безпечні міста чи місця?

— Так, вже багато побудували місць і три міста.

Я задумався на мить, а потім сказав:

— Добре, я тебе відпускаю, але ти відправиш усіх моїх друзів у безпечне місце і нікому не розкажеш про мене.

— Згоден. — відповів він.

— Чекайте вертоліт на чулочній фабриці завтра в годину дня.

— Дякую, прощавай.

— Не прощаємось.