Виживші після....
Глава 4
Раптом у моїй голові виникла ідея напасти на цю банду і дізнатися, де вони ховають мою Олю, дружину і сина. Я продумав план: першими пішли Катя і Паша на розвідку, а Денис зламав їхню систему захисту і відеоспостереження.
Через добу повернулася лише Катя, і в сльозах повідомила, що Пашу вбили.
Ми тренувалися близько двох місяців, і ось настав день помсти. Я вирішив сказати невелику промову:
— Ми станемо грозою для мародерів, що посміли забрати життя наших близьких! За кожну загиблу душу ми віддамо всю свою силу і волю. Я клянусь — ми повернемо Олю, мою незламну дружину, і мого сина з полону темряви. Ніхто і ніщо не зупинить нас на шляху до справедливості. Наш гнів — це наш меч, а наша віра — щит. І ми переможемо! — сказав я.
— Так, ми повинні помститися за всіх наших загиблих друзів! — додав Олег.
Ми пішли в атаку. Почалася жорстока перестрілка. Всі трималися, як могли, але ми здобули перемогу, врятували Олю і двох дівчат.
Але раптом прилетів вертоліт із зачисткою. Почалася перестрілка. Діму вбили одразу, а Дениса — пізніше. Я був шокований, але почув крик Дениса. Підійшов до нього, взяв на руки його голову, і він, помираючи, сказав:
— Льоха, я вмираю, передай Ані, те що я її люблю.
Після цих слів він заплющивши очі покинув наш світ.
І раптом вибух мене вивів із свідомості.
#1378 в Фентезі
#256 в Фантастика
#45 в Постапокаліпсис
Відредаговано: 13.07.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
