Виживші після....

Глава 3

Я вирішив піти на пошуки своєї дружини або хоча б знайти якусь інформацію про неї, тому запропонував взяти з собою кількох людей.

Разом зі мною пішли Олег, Діма, Катя і мій брат Даня.

Я вирішив відправитися до нашого будинку, або те що від нього залишилося — можливо, там ми знайдемо щось корисне. Ми йшли близько двох-трьох годин, зустріли багато монстрів, але нарешті дісталися до нашого будинку. Я помітив, що в ньому немає ні дитячого ліжечка, ні фотографій.

Наша команда почула постріли. Почалася перестрілка, під час якої Катя через необережність отримала поранення.

Нам довелося повернутися на базу, але ми взяли з собою зброю, їжу та одяг.

Я вирішив піти за медикаментами до лікарні, де зустрів Діану і Юру.

— Як ви тут опинилися? — запитав я.

— Ми ледве втекли від мародерів. — відповіли вони.

— Ходіть зі мною в наш бункер, тільки треба набрати медикаментів, — запропонував я.

— Добре. — погодилися вони.

Ми так розговорилися, що навіть не помітили, як дісталися до бази.

— У нас поповнення! — вигукнув я.

— У нас і так мало припасів, а ти ще нових нахлібників приводиш! — невдоволено сказала Оля.

— Нам потрібно більше людей, щоб вижити в цьому світі. — відповів їй Олег.

Вони почали сваритися, і Оля пішла в кімнату в сльозах. Пізніше, розмовляючи з Пашею, я дізнався, що Оля вагітна від Олега, і вони одружені.

Я вирішив усе владнати і поговорити з ними, але тут на нас напали і викрали Олю. Ми дізналися, що це була банда найманців.


 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше