Глава 2

— Велике дякую вам! — сказав я, і почув знайомий голос у відповідь на мої слова. Прислухавшись, я впізнав у своєму рятівнику свого найкращого друга дитинства — Олега.

— Привіт! Як ти? Я давно тебе не бачив після того, як ти одружився. — з усмішкою сказав він, знімаючи протигаз.

— Я теж радий тебе бачити. Що тут відбувається? — запитав я, повний здивування.

— Після вибуху тут почалися сильні мутації, а радіація знищила половину людей. Потім люди стали мародерами і об’єднувалися в групи. — відповів Олег.

— А як там наші? — поцікавився я.

— Хто саме? — здивувався він.

— Ну, Оля, Діма, Паша, Влад? — уточнив я.

— Ми змогли об’єдналися в групу. Це дуже довга історія, краще йди зі мною — побачиш їх, ціліше та живіше будеш. — сказав Олег.

— Добре. — погодився я.

Ми рушили до бази Олега.

По дорозі я думав, що, можливо, він розповість мені, що ж сталося з цим світом.

— Олег, що трапилось із цим світом? Як ти їх знайшов? Розкажи, будь ласка. — попросив я.

— Я прокинувся рік тому і побачив якусь тварюку, якої раніше в світі не бачив. Від страху втік у іншу кімнату, де побачив усіх наших в якихось камерах зачинених, на компютері була запущено програма якась, а поруч лежала інструкція як, що і до чого ось і вирішив що, зможу їх розморозити. Після розмороження вони були шоковані тим, що сталося. Я сказав їм не хвилюватися, нам потрібна зброя і провізія. Ми почали пошуки. Після того, як ми вбили кілька десятків монстрів, вибралися на свободу і знайшли це будівлю. Там сидів хлопець на ім’я Денис. Ось так ми і зустрілися. — з усмішкою розповів Олег.

Нарешті ми дійшли до бази Олега. Там мене зустріли Діма і Влад, а також комп’ютерний геній Денис і його помічниця Оля.

— Привіт, народ! — сказав я. Всі були шоковані моїм появою.

— Ти тут? Звідки взявся? — запитали всі хором запитали вони.

— Я був заморожений. — відповів я.

— Народе, це я його врятував від монстрів! — сказав гордо Олег.

— Він каже правду, я йому життям завдячую! — додав я.

Денис був шокований.

— Не може бути, ти ж пропав! — сказав він.

— Я одружився. — відповів я.

Раптом на нас напали мародери, і ми почали захищатися. У перестрілці загинув Влад, а Паша був поранений.

Нам довелося тікати. Коли ми відійшли далеко від мародерів, я запропонував повернутися в бункер, де все почалося, і там перечекати.

— Добре, це хороша ідея. — погодився Олег.

— Окей. — відповіли всі.

Ми прийшли і вирішили відкрити всіх людей, прибрати в бункері. Я шукав зброю, Оля — припаси, Діма охороняв, Олег розморожував людей, а ті, хто прокинулися, допомагали зміцнювати базу і відновлювати файли, щоб дізнатися хоч щось про цих монстрів.