Вона цілий ранок пила лише чай
І не для того, щоб схуднути чи привести себе до ладу
(та й який у цім світі лад?)
Тиха вода он тече стрімголов і цілує бурхливе море
Богиня нестерпних новин і поганої до біса погоди.
Прісна вода зустрінеться з сіллю моря
Друге не стане іншим, перше не буде собою.
Вона на обід їла сир із вином,
Щоб відчувати себе володаркою замку гріхів.
(Більше вина — менше сиру, бо сир той був не такий вже й смачний).
Непереборна і некерована
Богиня з пекельно жахливих снів
Де в чужій сводобі купаються люди
Де душі впадають в безодні сліз.
Океан (з яких пір море ним стало?) пестить ніжну шкіру холодно-гарячими хвилями
І поки мозок складає 3+2, серце вже має відповідь.
Вона цілий вечір їла власні думки
Приправлені болем і краплею блакитної крові
(А ще там було багато віскі і трошки людського горя. Перше було зайвим, а втім, який в цьому сенс без нього?)
Богиня безсоння і нелюдського крику,
Що проймає до мозку кісток
Аж на чотири октави,
Як у співачок з казок
Океан жив в її голові
І не знав що таке штиль
Вода в океані поступово ставала окропом
І жабка зварилася, не знаючи про власне горе
Бо серце ще билося і лікарі не діагностували опіків
31.07.2022
Відредаговано: 31.03.2023