Аніме

- Маруся, а шо це ти там дивишся? – питає Вася заглядаючи у екран комп'ютера.

- Аніме

- А ніби схоже на мультики?

- Які мультики? Кажу ж аніме!!!

-А чого це ти, Маруся, мультики чудернацькими словами називаєш? Хіба мультики вже тепер мультиками не звуться?

- Нічого ти не розумієш Вася! Тобі б оце тільки чортиків своїх ганять у телефоні. Не надоїло ще? Бавишся своїми іграшками, то й бався! А аніме мені не чіпай! Аніме -це між іншим японські мультиплікаційні фільми для підлітків та дорослих.

- Добре, що в тебе, Маруся, працює інтернет, можна в Вікіпедію залізти... Скажу тобі так, моя красуня, що мультики, хоч би в якій країні вони не знімалися б: чи в Африці, чи в Японії та хоч би на Мальдівах, все одно зостануться мультиками.

- А ось і ні! Аніме – це не звичайні мультики, бо їх знімають лише по мангах.

- Все, Маруся, у наступному місяці за вайфай не будемо платить.

- Чого це?!

- Бо якийсь не правильний вони нам інтернет роздають, ти з таким інтернетом зовсім з глузду з'їдеш. А навіщо мені дружина психопатка?

- Вася та шо це з тобою? Тобі що твої чортики в грі медалі не виграють чи що? Ти шо це зі мною ні з того ні з сього посваритися хочеш?

- Нє, ну а шо? Спочатку дивишся якісь мультики для дорослих, а потім починаєш казати, що вони з манго зліплені, верзеш казна що, а мені терпи. Я одружувався на розумній дівчині. Та де той розум тепер подівся? Казав, Маруся, шо у блондинку фарбуватися тобі не можна. А ти мені – я фарбуюся не в блондинку, а в світло- русий. А виявилося що? Таки в блондинку пофарбувалася!

- По-перше, мангО це фрукт, а мангА– це друковані японські комікси. А по-друге, я фарбувалася не у світло-русий, а у платіну! Запам'ятай вже це нарешті! Шо ж ти за людина така! Ну нічого, що я тобі кажу, запам'ятати не можеш. Тобі треба якісь ліки для покращення пам'яті пити чи що?

- Та вже запам'ятав мабуть! Тільки більше не забивай мені голову тими япошками.

- Чим тобі вже японці не вгодили?

- А шо це в них все не як у людей! Всі люди виделками і ложками їдять, а вони спицями. У всіх мультики, у них - аніме. У всіх комікси, у них - мангуст.

- Боже, Вася, не знала, що ти в мене такий доісторичний! Ну хіба ж так можна? Треба ж трохи розширяти свій кругозір, а не тільки чортиків ганяти. Їдять японці паличками, комікси у них називаються не мангуст ( мангуст – це взагалі-то тварина), а манга.

- Та Бог з ними з тими японцями, ти мені скажи, ти чого взагалі ці аніме почала дивитися, ти ж мультики не любиш.

- А шо? Якщо наш Сашко їх дивиться! Він мені все і розказав, сказав, що я тепер продвинута.

- Продвинута!? Я б сказав манганута!

- Знов ти за своє. Ти мене відволікаєш між іншим! Я ж тільки двохсоту серію дивлюся.

- А їх скільки!

-П’ятсот

- Мамо, моя рідна, значить ти борщ сьогодні не довариш.

- Як це не доварю!? В мене все на контролі. Ось зараз Тукіякі Мацубокі Нанасакі Оцуцокі у коханні признається і можна на паузу ставить і йти борщ доварювати.

- Ти там його підганяй чи що, того Тукіякі, бо якщо до вечора не буде борщу, інтернету не чекай у наступному місяці.

- Васю!? Ну чого ти такий, інтернет мене від нудьги спасає, а МангА допомагає встановити почуття рівноваги між вигаданим та реальним.

- Борщщщ!?!!!!!!!

- Добре, зараз перемотаю трохи, щоб скоріше було.

Через тридцять хвилин...

- Маруся! Можеш не поспішати, у наступному місяці вам із Сашком інтернет буде лише сниться…

- Та що там трапилося, сказала ж що ще півгодини і піду борщ доварювати….

- Маруся, манганута ти моя, анімешна ти моя, ти ж борщ ще навіть не починала варити. На плиті каструля з водою стоїть ….

- Та то ж я на самому цікавому місці зупинилася, коли Тукіякі Мацубокі...

- Не починай…. Якщо я через п'ять хвилин не поїм, вважай місія провалена…

- Вася, знов своїх іграшок на телефоні переграв

- То ти, Маруся, не продвинута, доісторична якась. Те, що ти вважаєш чортиками, то мої воїни, ось їх скільки Баруьас, Вангікас, Торе. Ще називати?

- Васю!?

- Тоді бігом на кухню, час спливає.

- Іду вже, іду…