Витоки 3 Тріумф віри(переписана версія)
Глава 43
Василіан разом з дружиною Євстафією наче намагалися закрити собою свою юну дочку Євфімію від пожадливого похітливого погляду ненаситного варвара. Князь Володимир не знав грецької, хоча становище полонених було зрозуміло і без перекладача. Він, через Борислава, що стояв поряд, звернувся до намісника.
- Ну що, наміснику, даремно ти не погодився на мою пропозицію, вона була зовсім не такою вже й поганою! - Володимир вишкірився, він зі знущанням у погляді роздивлявся намісника, його дружину, та з особливою увагою, красуню дочку.
- А чому ти досі не на колінах? Чому не благаєш голосно та сильно позбавити тебе та твою сім'ю неминучих страждань?
Намісник впав на коліна та підняв на князя зболені почервонілі очі - Пощади, князю, благаю, нашу дочку! Вона така юна і ні в чому не винна!
А Володимир масно всміхнувся і сказав
- А твоїй квіточці нічого й не загрожує, ну, розважиться трохи та й по всьому! А ось тобі... - Володимир виразно поглянув у вічі наміснику - ... та твоїй дружині я зовсім не заздрю! - Все ще стоячи на колінах, намісникова голова безсило впала на груди…
#124 в Історичний роман
любов та віра, людські страждання та війни, людина врешті знаходить свій шлях
Відредаговано: 05.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
