Витоки 2 Сходження до вершини(переписана версія)

Глава 48

Наступного дня звістка про втечу князя і його воєводи швидко поширилася містом. І кияни були неабияк здивовані -  у князя не було жодних підстав тікати! Ніхто не відчиняв Володимирові ворота міста, бо ніякого вигаданого міфічного Хлуса просто не існувало! Ніхто не намагався штурмувати палац чи переслідувати князя! Бо кілька десятків безхатченків, звезених з усього Києва, імітували цей напад. А за кухоль обіцяної медовухи їм наказали вирядитись у інший одяг, дали в руки зброю і наказали трохи побігати під дощем по вулиці неподалік палацу… Якби Блудовий обман розкрився, а він був на межі того, то його б було страчено там і відразу. Але Ярополковий заціпенілий переляк зіграв з ним злого жарта і це дуже змінило не тільки його власну долю, а й докорінно долю цілої величезної країни…

Бо наступного дня найкращі люди Києва зібралися і вирішували, що робити далі. Частина з них переконувала і надалі чинити опір варягам та Володимирові, частина переконувала негайно послати за Ярополком і терміново покликати його назад, але… Добриня таки знайшов у Рогволодовій скарбниці достатньо золота та срібла, щоби підкупити найвпливовіших київських купців, тож керована більшість вирішила так - Якщо він, мов той боягуз, покинув нас у такій скруті, то вже не гідний бути нашим князем!

Тож наступного ж дня Володимир із військом безборонно вступив до Києва.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше