Безсмертя – найбільша загадка буття, яку людство безрезультатно розгадує тисячоліттями. Це марення науковців, мрія шукачів артефактів, міфи релігійних вчень про безсмертя духу. Безсмертя – це омріяна вічність попереду й сотні важких втрат позаду, які чомусь не лякають мрійників.
Важко навіть уявити, що відбудеться зі смертними, якщо з'ясується, наче пошуки еліксиру безсмертя можна припинити, бо рецепт знайдено давно. Та страшніше уявити, що відбудеться з ними, якщо безсмертя захоче панувати над усім живим. Немислимо прорахувати скільки знеціниться життів одних, доки інші здобуватимуть собі літа без ліку.
Певно саме тому вигадали всі загадки, легенди та міфи стосовно вічного життя, аби на видному місці сховати одну єдину правду, таємницю, яка може знецінити суть самого буття, його природну плинність й перетворити на безкінечну гонитву за манкою вічністю. І очевидно саме для того цю саму «вічність» тисячоліттями оберігають за сімома грифами «таємно», ті хто пізнав її тягар на собі.
Віковічність – великий привілей, широкоформатна перспектива та безцінний дар, але разом із тим колосальна відповідальність й тягар, який важко нести попри всі плюси від подібного способу існування.