"Мрійники"
Щиро мрійники мріяли,
Своїми мріями жили,
Безкрає небо міряли,
Потім по ньому ходили.
Метеликів на небі рахували,
Ловили в руки зорі,
Усім весь час розказували,
Купу дивних історій.
Світ свій наче створили
Яскраво в ньому жили,
Для реалістів цього часу,
Вони були чужими.
З ними щось невпорядку,
Собі казали реалісти,
Як так можна жити,
Хто зможе нам відповісти.
Дрібним дрібничка радіти,
Ну просто як малі діти,
Сірий красити світ,
Збирати зимою квіти.
Навіть якщо плачуть,
Ти не почуєш голоси,
Плачуть фарбами веселки,
Крізь сльози видно усмішки.
Якщо піде щось не так,
Так значить все нормально,
Нема проблем і перешкод,
Собі живуть так ідеально.
А в нас зовсім не так,
От у нас все серйозно,
Якщо все навіть люб'язно,
Поводимось обережно.
В нас постійно все не так,
Майжень все неможливо,
Живемо скучно й сіро,
А треба жити щасливо.
І було б все нічого,
Та в нас одна проблема,
Наш розум бере верх,
Коли з'являється дилема.
Не бути сірою занудою,
Бути мрійником, митцем,
Ми все відчуваєм розумом,
А треба відчувати серцем.
²⁰¹⁷
Відредаговано: 23.10.2025