Vitaliter
"Як же вміють дорожити"
"Як же вміють дорожити"
Як же вміють дорожити,
І любити люди,
Але нажаль лише не ті,
Яких ми сильно любим,
Яким відкрили своє серце,
І закрили очі,
На їх недоліки душі,
На зміни неохочі,
Почуття росою стали,
Під ранішнім сонцем,
Серце каменем важким,
І майже непідйомним,
На зйомній кухні знову чай,
І знову рай безшумний,
Самий з собою я мовчу,
Наче нерозумний,
Бездумним став уже давно,
Безхатьком лиш недавно,
Відколи вичеркнула вправно,
З свого серця плавно,
Мені комфортно наче так,
Хоч зараз і не в формі,
Ковчег без шторму не ковчег,
Тому все мабуть в нормі,
Сумним здаюся, та сміюся,
Просто так не здамся,
І слів тобі я не скажу:
"Вернися до мене, зглянся"
Хоч мені важко бо болить,
Від того, що кохаю,
Та більше щастя у тобі,
Ти знай, я не шукаю,
Можеш стерти всі вірші,
Забути усі рими,
І наші душі лікувати,
Нам ще не дві - три зими,
У нас лишились лиш слова,
Із досить кволих літер,
І квіти наших почуттів,
Зловив десь в полі вітер.
18.10.2019
Відредаговано: 23.10.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
