"Постійно задаю собі питання"

Постійно задаю собі питання, разів з тисячу...
Чому за мене на хресті, Ти помирав висячи?
Невже не було шляху іншого, для спасіння?
Чому, над всесвіту Творцем, знущалося творіння?

Де своє сумління, сховали фарисеї?
Які ж за злочин свій вони, отримали трофеї?
Коли навчав по Галілеї, всі Тебе любили.
А перд пасхою взяли і до хреста прибили!

І навіть не жаліли, про Твої страждання.
То були їхніх сердець, найзавітні бажання.
Злодіяння якого, світ ніколи не бачив.
Ти Господь Своїм серцем, ще гарячим - пробачив.

Тебе за гроші продав, той хто поряд ходив,
Невідомий до нині, його дивний мотив.
І втекли всі від Тебе, кими так дорожив,
Ти й за них Один муки, страшні пережив.

Знову люди свою, справжню сутність розкрили,
І нестримною біллю, Твоє любляче серце покрили.
Знову люди звершили, вкотре над лиху справу,
Не Тебе вони вибрали, а злочинця Вараву.

Не Тебе вони Боже, кожен день обирають,
Так поспішно на день суду, всі пороки збирають.
Від початку віків, відвернулась людина від Тебе,
Й визнавати не хоче, лиш в Тобі її вічна потреба.

Від питань моїх нажаль, ніщо не змінити,
План спасіння великий, Ти Ісус мав здійснити.
Від прокляття гріха, мою душу звільнити,
Акт моєї провини, назавжди відмінити.

Ти би міг план спасіння, зовсім іншиц обрати,
Щоб так тяжко у муках, на хресті не вмирати.
Там мав бути лиш я зі своїми гріхами,
З гіркотою прощення, молити віками.

Постійно задаю питання разів з тисячу!
Чому за мене на хресті, Ти помирав висячи?
Допоки я не зрозумів, що сам Тебе туди прибив!
А ти свого вбивцю - полюбив і простив!

2021