Vitaliter

"Троянди"

 

Морозний вечір січня,
Вітри суворі дують,
Вони стоять в магазані,
Їх бідних не купують.

Стоять вже досить довго,
Ніби на когось чекають,
Що залишилися одні,
Вони ще цього не знають.

Піду й візьму ті квіти,
Для своєї коханої,
Вона їм щиро зрадіє,
Не лишу їх зав'янути.

Я подарую їй троянди,
Все як вона любить,
В руках рожеві пелюстки,
Зима вже не погубить.

Вони до неї хотіли,
Це було їхнім проханням,
В них є надія на життя,
Поки живе кохання.

2016



#490 в Різне
#41 в Поезія

У тексті є: життя, душа, любов

Відредаговано: 07.05.2022

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше