Морозний вечір січня,
Вітри суворі дують,
Вони стоять в магазані,
Їх бідних не купують.
Стоять вже досить довго,
Ніби на когось чекають,
Що залишилися одні,
Вони ще цього не знають.
Піду й візьму ті квіти,
Для своєї коханої,
Вона їм щиро зрадіє,
Не лишу їх зав'янути.
Я подарую їй троянди,
Все як вона любить,
В руках рожеві пелюстки,
Зима вже не погубить.
Вони до неї хотіли,
Це було їхнім проханням,
В них є надія на життя,
Поки живе кохання.
2016
Відредаговано: 07.05.2022