49. Розтягни у часі, щоб зробити.

49.

Щось велике неможливо зробити зразу. Природно. Звісно ж. Хтось скаже на мене Кеп (капітан очевидності), звикла до цього. З мене часто хтось конкретний (зазвичай дві-три людини) сміється з цього прикладу, але, коли ці люди звільняються з моєї роботи, то і ці жарти припиняються.

Велику книгу пишемо як мінімум тиждень, три тижні, місяць, а то і калька місяців.

Вивчити мову не вдасться за один день.

Сконструювати ракету тим паче.

Це і так зрозуміло.

Але якщо у вас взагалі немає часу, то тим паче прийдеться навіть просте, що можна зробити за кілька годин, розтягувати у часі, щоб взагалі зробити.

Навіть в кілька етапів напротязі одного дня, бо цілий день або кілька годин поспіль ми не можете собі дозволити витратити на себе.

Буває і так. При чому постійно.

Якщо хочете щось вивчити, в цьому випадку на допомогу приходить онлайн навчання чи самонавчання. Онлайн саме зі записом уроку, щоб один урок тривалістю в одну годину можна було продивитися по 5-10 хвилин кількома порціями, поки ви їсти, поки чекаєте, що щось приготується, а вже паралельно на кухні помили увесь посуд, а братися на іншу тривалу роботу поки не зручно, треба дочекатися закінчення процесу, а потім вже братися за інше. А не їхати кудись, витрачати на це час, домовлятися, щоб з дитиною хтось посидів, потім час на сам урок, потім вже назад додому, також очікування транспрту та ходьба пішки до та після зупинки автотранспорту. І паралельно ви не поставите щось запікати чи варити. Бо відсутні. Та й дитину кожні п'ять хвилин не перевірите, робить вона уроки чи ні.

А при саморозвитку та самонавчанні взагалі теж можна робити паузи тоді, коли вам це треба.

Якщо навіть прочитати підручник з англійської, скоріш за все вийде дуже маленькими порціями, якщо ви дуже зайняті. Але вивчати треба, хоча б по крихтах, бо потім, коли обернетеся на ту межу часу, з якої почали це діло, рухаючись малеееенькими кроками, роблячи велииикі перерви, ви здивуєтесь, скільки ви всього зробили, не маючи на це часу.