26.
Важко реагувати на все, що відбувається ззовні.
Важко реагувати на вороже відношення деяких оточуючих, особливо коли вони мої колеги по роботі. Одного чи двох співробітників вже достатньо, щоб псувати кожного дня настрій.
Важко реагувати на війну, на постійні відключення світла по чотири години.
Важко реагувати на те, що людям подобається наді мною сміятися.
Важко спокійно сприймати те, що ми будь-якої миті можемо стати біженцями чи внутрішньо переміщеними особами. Бо ці вбивці готують новий наступ та знов намагаються піти на Запоріжжя.
Оце все та багато іншого може настільки притиснути своєю важкістю особистість, якщо на все це реагувати, що буде важко жити.
Та ну його! Треба мати товстошкурість до подій, які відбувається навколо нас.
Робимо те, що можемо. Й не реагуємо на зовнішні події. Емоційно не реагуємо. Лише готуємося до існуючих та можливих наслідків.
Чисто прагматичне відношення до оточуючого світу.
А що ми можемо? Ось це і робимо. Псувати собі настрій не потрібно.
Мені сподобалась одна відповідь моєї колеги по роботі на моє питання про те, що вона залишається після роботи додаткового працювати, а в неї ще недоросла дитина: "Я стараюся про це не думати".