18. Обмеження надають вибір.

18

Коли в нас одні суцільні обмеження, а ми хочемо змінити своє життя, ми думаємо, що ж можна зробити. Що ми можемо зробити?

Нам не вистачає грошей, тоді ми думаємо, а що ми можемо зробити в тих самих умовах, в яких знаходимось зараз? Можна скоротити витрати, але цього замало. Треба збільшувати прибутки. Але як? Можна спробувати на своїй роботі отримати підвищення чи випросити на плановій переатестації добавити себе в списки на підвищення категорії. Можна працювати додатково, що відобразиться на самій роботі та думках вашого керівництва. Можна подумати про свої проєкти, колись заплановані дії та спробувати їх реалізувати. 

Зрозуміло ж, якщо не має вибору, то й й вибирати з нічого. Але ми починаємо думати, як використати те, що в нас є, як краще це зробити. Починаємо згадувати, а що ми можемо ще, а чого ми хотіли і як це реалізувати. 

Без вибору ми ще діємо більш рішуче та наполегливіше, не боїмося відмови, та ми розуміємо, що нам відмовлять, але ми діємо, бо в нас не має вибору. Ми хапаємося хоча б за щось, щоб покращити своє життя.

Без вибору ми розмірковуємо над тим, як те, що ми маємо, використати для збільшення свого прибутку, для покращення свого життя. Ми згадуємо про свої здібності, які відклали на потім чи взагалі на зовсім без віри в себе чи не бачачи можливостей, та думаємо, як її пристосувати, як застосувати, як взагалі використати. Ми самі створюємо ці можливості, бо діємо.

Ми постійно думаємо, а як? Що і як зробити? А якщо думаєш про щось, то обов'язково до чогось приходиш своїми думками: до якоїсь ідеї, до плану дій; починаєш бачити ті можливості, яких на перший погляд не видно, але можна до них дійти, зробивши деякі дії.