9. Ми проецируємо свої недоліки на своїх дітей. Ми передаємо своїм дітям ці недоліки, ми вчимо своїх дітей цим недолікам, коли ці недоліки не усвідомлюємо та неправильно виховуємо своїх дітей.
Самий простий приклад, щоб було якомога легше зрозуміти: якщо батьки звикли багато їсти, то вони дають великі порції своїм дітям та змушують їх усе це з'їсти.
Як наслідо: розтягується шлунок у дітей, діти звикають їсти багато, стаючи такими же товстими, як їхні батьки. А ще формуються смаки на їжу.
Це був найпримітивніший приклад впливу недоліків батьків на своїх дітей.
Інше...
Як ми поводимося з людьми, як ми ставимося до людей та до життя, як ми розмовляємо, як себе ведемо, у що віримо, що підтримуємо, - все це та багато іншого ми передаємо своїм дітям, закладаємо в них всю цю основу нашого ставлення до всього, що існує та оточує нас. Неусвідомлено та неконтрольовано. Якщо ми не помічаємо своїх помилок та свого помилкового мислення та свою помикову поведінку, то ми все це, весь цей набір, увесь цей комплект передаємо неусвідомлено своїм дітям.
Коли ми починаємо розуміти свої помилки, то ми намагаємося не наділяти власних дітей усім своїм різноманіттям помилковості. Ми зупиняємо цей неусвідомлений процес передачі своїх помилок дітям.