8.
У мене має так такового часу, щоб набирати книги. Але я їм, наприклад, перед нетбуком. Жую та набираю текст.
Деякі книги більшістю своєю набрані мною на смартфоні, коли я їхала на роботу чи з роботи, коли обід на роботі, на прогулянці з дитиною. Коли влітку ми гуляли з сином по кілька годин на добу, то, навіть не важливо було, чи я стою, чи сиджу на лавочці чи на пеньочку зрубаного дерева, чи на перекладині спортивного комплексу, я набирала свої книги. Та постійно поглядала на свою дитину.
Коли займаюся з сином з його дистанційною освітою, керуючи процесом, знаходячись поруч, даючи поради, що треба писати та як, я паралельно сиджу за своїм стареньким та слабеньким нетбуком та набираю свої романи, казки.
Коли на кухні щось вариться, я теж набираю свої твори.
Я вже давно не дивилась ніяких фільмів, вже давно планую вивчити англійську, але англійська просувається дуже повільно. Бо я хочу, щоб в мене вийшло з книгами. Я хочу побудувати на цьому свій бізнес та звільнитися зі своєї роботи. Але, як показує досвід, звільнятися не можна, бо в літературній сфері все дуже ненадійне: тебе сьогодні читають, сьогодні з тобою підписують контракти, сьогодні платять тобі за твої книжки, а завтра ти нікому не потрібна зі своїми книгами. Отже, цей бізнес краще залишити як щось додаткове. Бо цей бізнес ненадійний.
А взагалі: нічого в житті не буває надійним.
Непотрібні розмови та знайомства забирають час.
Непотрібні сварки вбивають час, але іноді вони змінюють наше життя і не лише в погану сторону. Вислухавши ваші претензії, співрозмовних може спробувати змінити свої дії, щоб не було цих претензій, але якщо ваш співрозмовник вас любить.
Інша людина просто перестане з вами спілкуватися.
Так ось: по крихті там, по трихті ту, ось тут ще п'ять хвилин, а там пів години, десь десять хвилин, - і накопичується час на те, що ви хочете зробити.