Кажуть,що сильні дівчата не плачуть?
І на обличчі завжди у них сміх,
Плачуть,коли їх ніхто не побачить,
Коли наодинці , подалі від всіх...
Рани свої залатають не швидко,
А як хотілось би,та не "судьба",
Зранку робота, про рідних турбота,
Та уночі накрива самота...
Хочеться все отак змити,затерти,
Миттю забути,і знають,що все,
Оте ,що було, пам'ятати не варто,
Та лише згадки зринають про все .
Найпотаємніші думки,бажання нездійснені,
Все це лишилось на денці душі;
Цьому всьому не судилось завершитись,
Лиш тихо шепчуть вночі: "замовчи"...
Так до душі звернуться з бажанням забути все,
Та непідвладні душі серця думки....
Відредаговано: 20.10.2021