Військова романтика

Не шкодую

Ти знаєш,зовсім не шкодую,

За часом,втраченим тоді,

Лиш іноді ,зрідкА , сумую,

Сльозинка ледь пробігла по щоці...

Я пам'ятаю наші ночі,

Як кликав ти до себе кожну мить.

Не знаю,чи хотіла б повернути,

Той час назад,а час вже не спинить...

Я намагаюсь спогади не ворушити,

Не оглядатись у минуле, далі йти.

У мене є для кого далі жити,

Творити,малювати,бігти до Мети...

Та наша пам'ять- незбагненна штука,

Щось хочемо забути - каже "Ні!"

І буде повертати нас назад в минуле,

Ми будемо пручатись,та хіба сильнІ?!

Залишиться лишень надіти маску на обличчя,

Закрити душу на усі замки,

І говорити всім,; Усе налагодиться швидко,

Усім,та лИше не собі...

Я не зізнаюся у тім,що всередині,

Десь глИбоко в душі,аж на самім дні,

Кричить душа,ззовні ж все незмінно,

Яскраво, незабутньо все в житті.

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше