Повністю

Хронічне недосипання — бич багатьох сучасних людей. Лікарі наполегливо рекомендують спати не менше восьми годин на добу. Але як бути, якщо навіть на основну роботу часу бракує? А ще ж удома треба погратися з дитиною, допомогти дружині під час нічного годування, подивитися пару серій нового фільму і хоча б раз на тиждень провідувати напівзабуту коханку.

Спати практично ніколи, очі постійно злипаються, хочеться позіхати й прилягти бодай на пів годинки. Натомість у літньому віці багатьом людям робити нічого: вони можуть спати днями безперервно, встаючи лише в туалет та поїсти. Про таку життєву несправедливість регулярно думав нестарий інженер Закльопкін. Кілька місяців він виношував у мізках цю ідею. Повне прозріння настало після того, як його шалена дружина вчергове «погладила» чоловіка по голові мухобійкою. У свідомості вмить замиготіли формули та креслення приладу.

Зусилля неадекватної дружини не минули марно. Гуля швидко розсмокталася, символізуючи прихід нової грандіозної епохи людства! Закльопкін дав назву своєму винаходу та відкриттю — ВИСИПІН! Це речовина, яка виробляється спячою людиною після восьми годин сну. Усього лише проста полімерна шапочка на голову, два дротики та невеличкий накопичувач із простою батарейкою. Шкала вказує кількість годин сну, накопичених приладом. Усього дві кнопки — накопичення та повернення.

Тепер громадянин у вихідний день може спати до обіду, виробивши собі п'ять годин додаткового сну. А у важкий понеділок він під’єднає прилад і поверне ці години перед нічним підробітком. Все гранично елементарно. А ще у пересічного споживача є син, у якого в школі оголошено карантин або настали канікули. І він сміливо наспить своєму батькові ще годин 20 за тиждень.

Будь-який попит породжує пропозицію. Винахід Закльопкіна швидко розійшовся країною. Тепер його не гладить по голові сковорідкою придуркувата дружина. З такою технологією та отриманими дивідендами можна знайти собі більш гідну подругу, помістивши дурну і злу бабу під медичний нагляд. Підприємливі старі спали днями безперервно, збираючи собі кошти на навколосвітню подорож. А молоді та енергійні трудоголіки охоче скуповували їхній ВИСИПІН і використовували для ратних справ.

Водії перестали засинати в дорозі, а бадьорі вартові пильно охороняли військові склади та блокпости. ВИСИПІН вивів державу на перше місце у світі за всіма показниками. Навіть від ув'язнених у в'язницях була величезна користь. Через цю речовину не передавалася погана енергія та всілякі хвороби. ВИСИПІН не мав прив'язки до віку, статі, раси чи групи крові. Винахід став ідеальним засобом проти безсоння та багатьох нервових захворювань. Це чудовий спосіб заробітку та економічного процвітання.

І це спрацювало: вже за три роки після впровадження проекту ВВП країни зріс на третину — такого економічного дива не бачили з часів перших радянських п'ятирічок. Але будь-яка медаль має й зворотний бік. Тепер усі стали багатими — одні завдяки заробіткам на сні, інші завдяки неспанню цілодобово. Баланс у суспільстві порушився: ніхто не хотів за копійки працювати сторожем, підмітати вулиці чи поратися в полі з посівами. Суспільство постало перед новим викликом…. Але це вже зовсім інша історія…