Розділ 13

— Любий, для тебе ж краще, якщо ти все поясниш, — сказала Катя, погрозливо дивлячись на чоловіка через плече, але не звільняючись від його обіймів. 

Емір зітхнув і, не бажаючи ще більше нервувати свою вагітну дружину, почав розповідати. 

Як виявилося, у той день, коли Максим дізнався, що його подруга народила його дитину, він не знав, до кого звернутися, окрім Еміра. До батька звертатися він не міг, адже останнім часом їхні стосунки були напружені. Емір же погодився допомогти брату своєї дружини. 

Він узяв на себе всі формальні справи щодо опіки, поки Максим приходив до тями після новини, що він став батьком. Максим попросив нікому не розповідати про доньку, принаймні перший час. 

Ось тільки тому нам про це ніхто не сказав. Коли Емір дізнався, що Катя вагітна, рішення приховувати стало ще більш правильним в його очах. Він переживав, як сприйме цю новину його дуже емоційна дружина на ранніх термінах вагітності. Це була одна з причин, чому Максим уже більше місяця тримав усе в секреті. 

— То ти знав, що я вагітна? — запитала Катя після розповіді чоловіка. Її рука весь час торкалася ще майже непомітного животика, і я це помітила лише після того, як дізналася про її вагітність. Мабуть, саме цей жест щось у мені знову надломив. 

Моя рука, майже непомітно для всіх, торкнулася того ж місця. Але на моєму місці було пусто. І так буде завжди. Я не могла спокійно дивитися та слухати їх. Але й не могла просто встати й піти. Я змушена була тримати обличчя. Це не вперше, коли я бачу щасливих вагітних. І, на жаль, не в останнє… 

— Знав. І я знав твій вибуховий характер, тож я врятував два життя, — пролунав голос Максима, що сидів поруч. Він, як і всі, зовсім не помічав мого стану. Зовсім… 

— Які ще два життя? — нахмурилася Катя, ледве стримуючись, і, мабуть, її втримувала рука Еміра, яка ніжно обіймала й заспокійливо погладжувала. 

— Своє і свого племінника. Або племінниці, — відповів Максим, не відводячи погляду. 

— З моєю дитиною нічого не станеться, а ось із тобою, братику… — Катя зробила коротку паузу, а потім вже зовсім іншим голосом, якого я ніколи раніше не чула, звернулася до чоловіка: — Еміре, я що, у твоїх очах істеричка, яка не може нормально реагувати? 

А потім пролунало схлипування. Я завмерла, і мої очі миттєво округлилися. 

В Еміра все змінилося в ту ж секунду: обличчя, тон, положення тіла, навіть аура. Він обережно взяв у свої масивні, смагляві руки світле обличчя дружини. 

— Це абсолютно нормально, що ти зараз більш чутлива, — промовив Емір м’яким голосом. Але чи то його слова були не тими, чи в Каті все й так було загострене до краю… 

Катя почала плакати. Не тихо й не стримано, а голосно й відчайдушно. Жінка, яка завжди тримала свої емоції під замком, зараз ридала так, ніби зірвалося ціле водосховище. Сльози градом стікали по її обличчю, і ніщо не могло їх зупинити. 

— А-а-а… Я істеричка-а-а! — крізь ридання вимовляє Катя. 

Емір скривився, наче проковтнув лимон. Але вже звичним рухом, наче це не вперше, він обіймає її і починає заспокоювати. 

— Ти не істеричка, — каже він спокійно, лагідно гладячи її спину. 

— Я погана-а мама-а-а, а-а-а! — трохи приглушено лунає її наступна фраза, яку вона буквально вимовляє в чоловічу сорочку. 

— Ти не погана мама, — заперечує Емір, усе так само незворушним голосом. 

— А-а-а! Це ти в усьому винен! — раптом вигукує Катя, відриваючись від нього й починаючи бити по плечах. 

— Я винен… — покірно промовляє Емір і знову міцно хапає її в обійми, погойдуючись у такт її завивань. 

Ось прямо так. «А-а-а», рух ліворуч. «А-а-а», рух праворуч. 

— Твою ж матір, — коментує Максим, шокований різкою зміною настрою сестри. — Це всі вагітні з прибабахом? Мелісса, наче, нормальною була… 

— А-а-а! — ще голосніше завиває Катя після слів брата. У минулому вона би вже точно погрожувала відрізати йому язика тупим ножем за таке. А зараз… 

— Прихлопнись, — загрозливо шипить Емір, ще дбайливіше заспокоюючи свою вразливу дружину. 

Максим підняв руки в жесті капітуляції і невинно усміхнувся. 

Емір зціпив зуби, але продовжував заспокоювати дружину — то погоджуючись, що це він у всьому винен, то заперечуючи весь негатив, який Катя говорила про себе. Я із завмиранням серця спостерігала за ними. 

Емір, хоч і був нагадуванням мого минулого, був повною протилежністю чоловіків, яких я знала з дитинства.  

Я знала, що турок, який щиро покохає жінку, здатний звернути гори та спопелити світ заради неї. А що зробить українець? 

Я внутрішньо нахмурилася від цього напрямку думок, але зупинитися не могла. У пам’яті миттєво сплив Микита. Він, хоча й був протилежністю багатьом нашим чоловікам зі своїм більш спокійним темпераментом, теж був готовий спалити світ заради Мелісси. 

Я раптом відчула на собі пильний погляд і повернула голову. Максим. Він не відривав зацікавлених очей від мене. 

А я різко задумалася: чи буде Максим таким же, якщо колись по-справжньому покохає?