Глава 6

Перед дверима в кімнату, нових подарунків виявлено не було, що вже можна було рахувати за успіх. А в середині ніжний аромат лілій дурманив голову. Вона не встигла навіть змінити спортивну форму, коли в двері тихо постукали. 

– Заходьте, – трішки нервово сказала вона.

Вперше їй доводилось приймати гостей, і це змушувало ніяковіти. Їй не подобалось порушувати особисті кордони, та сьогодні це було необхідністю.

– Вів'єн, як ти? – до кімнати зазирнув Арфрост.

– Бувало і краще, – призналась вона другу.

– Я помітив, що в тебе з'явились товариші. Будь обережна, не довіряй нікому, перш ніж краще дізнаєшся, що з себе представляє людина.

Вів’єн скептично подивилась на Арфроста. 

– І вам також?

– Я не людина уже давно. І нашкодити тобі не хочу.

– Я знаю і вдячна вам, за це. 

Арфрост коротко кивнув і вийшов прямуючи, як вона вже знала, до холу. За декілька хвилин в двері знову постукали. Два усміхнені некроманти ввалились в кімнату, зацікавлено роздивляючись інтер'єр. Особливу увагу викликало ліжко, застелене блакитним покривалом і корзина з квітами.

– Не минув і день, а в тебе вже є шанувальник, – весело підморгнув їй Зак.

– А хіба це не хтось з вас? – здивовано спитала дівчина.

Некроманти переглянулись, з недовірою дивлячись один на одного. Схоже, що в повітрі повисло ще одне питання.

– Ясно. Розберемось. –  Зітхнула Вів’єн,  підхопивши корзину з квітами і без найменшого жалю викинула її в коридор.

– З таким темпераментом, я співчуваю всім твоїм кавалерам, – посміхнувся Нік.

– Чомусь, я думала, що ви вирішили записатись в їх ряди.

Некроманти сміялись, і їй було навіть образливо. Дівчина насуплено дивилась на те, як хлопці переводять дух.

– Не ображайся. Ти хороша, красива, та абсолютно не цікавиш нас в цьому плані. Ти для нас, наче молодша сестра, – сказав Зак.

Вона помітила, що він завжди говорив мало зате по суті.

– Ви двоє так добре розумієте один одного, наче знайомі все життя, – промовила дівчина дивлячись на товаришів.

– Десь так воно і є, – почухавши потилицю сказав Нік.

– Ти не ображаєшся на нас? Ну, за те, що ми не стали твоїми залицяльниками? – винувато подивився Зак.

– В жодному разі, так навіть краще, – махнула вона рукою, – Краще розкажіть про себе більше.

Нік і Зак були кузенами і майже все життя провели разом. Батьки Ніка були некроманти, а ще юнак мав молодшу сестру Карен. Зак був зі змішаної сім'ї, мати – стихійниця, а батько – некромант. Хлопці раніше навчались і жили в столиці, тому чудово орієнтувались в усіх подіях та столичних плітках.

– Вам так пощастило. Я все життя мріяла про брата, чи сестру та виявилась не така везуча в цьому плані, як ви.

– Ти дуже дивна. Я знаю твого батька, бачив його один раз в госпіталі. Та я жодного разу не чув  про тебе, – сказав Нік.

– А про пансіон для благородних дівиць ти чув? – спитала Вів’єн товариша.

Почувши мої слова, юнаки скривились, наче від гострого зубного болю.

– Чули про нього багато цікавих речей і судячи з них, це дике місце. Невже твої предки упекли тебе туди? – з недовірою спитав Зак.

– Саме так. 

– А правда, що наставниці застосовують фізичні покарання? – Нік опустив очі, наче йому стало соромно за свої слова.

– І не тільки їх, та зараз не про це. Завдяки цьому "прекрасному" місцю, я знаходжусь в  повній дезінформації ситуації в столиці та академії. Прошу, просвітіть мене хоча б частково.

– Без проблем. Що саме тебе цікавить? А головне для чого це тобі потрібно?

Дівчина присіла на край стола і винувато подивилась на некромантів. Щирі, усміхнені, відкриті, доброзичливі... Вони були набагато живішими ніж всі ті люди, що їх раніше вона зустрічала. Перевівши подих, дівчина розповіла про інцидент в столовій. Нік і Зак напружились, почувши про грубе попередження.

– Схоже, хтось хоче ступити на дорогу війни, – стиснувши кулаки сказав Нік.

– Я попросила б вас не втручатись у цей конфлікт. Це моя особиста справа...

– Ми триматимемо нейтралітет. Та у випадку, якщо конфлікт вийде за рамки допустимого, стояти осторонь ми не будемо. Тепер ти одна із нас, – сказав Зак.  І я з вдячністю подивилась на нього.

– Отже, якщо ви погодились мені допомогти розкажіть, що це за Данте, чому в мене через нього проблеми, і які студентські устрої є в академії?

– Влаштовуйся зручніше Вів'єн, розповідь буде довгою, – сказав Нік.

 Два роки тому у Вістані почались проблеми. Загублені-темні маги, які порушуючи всі правила перейшли за межі допустимого і обміняли душі на силу. Вони згрупувались  і почали атакувати  прикордонні території. Маги Вістані як могли відбивались і перешкоджали їм, захищаючи мирне населення. На фоні  проблем на магічному фронті, в столиці почався політичний переворот і замість короля і монархії, населення закликало зробити часткову демократію і допустити парламент до керування державою.