22

Кажуть, що в Новорічну ніч потрібно загадувати бажання, бо мрії мають властивість здійснюватись. А ще: «як Новий рік зустрінеш, так його й проведеш» або «з ким його зустрінеш…».

В будинку Марії та Сергія Рюйтерів ялинка вже кілька днів красувалася в передпокої.

Сергій був надто щасливим напередодні Нового року, адже вперше він проведе його в оточенні найдорожчих йому людей, а точніше – однієї людини, яку він називав «любов моя», це ж так романтично. На жаль, раніше Марії та Сергію не випадала можливість бути разом у це свято, хіба що тільки думками.

Хлопець взагалі ніколи не міг зрозуміти своїх ровесників, які замість насолоджуватися сімейним щастям, намагались іти з дому й куди подалі - до друзів, до компанії. Скажемо так: наш герой не надто вірив у друзів, можливо, тому що сам ніколи їх не мав, а важко повірити в те, з чим ніколи не мав справи. Так само існують люди, які не вірять у кохання, бо самі ніколи не кохали, але це ж зовсім не означає, що цього почуття не існує. А дехто навпаки не знає, як закінчується любов, адже вірять у те, що якщо вона справжня, то ніколи не закінчується. Деякі ж люди переконані, що кохання між людьми триває лише три роки, а все решта – звичка, повага. А як воно насправді, я не знаю. Мабуть, для кожної людини існує власна правда, яку вона обирає і в яку вірить. І буде зовсім неправильно назвати людину фальшивою, якщо вона міняє свої переконання й погляди, навпаки – бути стабільним, послідовним характерно для нещирих людей. Коли людина пробує щось нове, пізнає життя, старається поглянути на одну й ту саму ситуацію іншими очима, то вона розвивається, збагачує свій внутрішній світ.

Але мова не про те, а про проблему підлітків, які стараються втекти від сім’ї в новорічну ніч. Для чого? Щоб провести її в колі людей, які не так вже й часто вас згадують протягом самого року? Дехто свято Нового року розцінює як можливість випити в гучній компанії. Серйозно? Батьки вас виховують, одягають, вкладають у вас гроші, переймаються за ваші успіхи у навчанні, а ви в ніч Нового року віддаєте перевагу алкоголю? Звісно, що батьки вас відпускають, вони хочуть, щоб ви були щасливими, але якби ви залишились із ними на сімейне свято, то їм би це також принесло велику радість, будьте певними.

Але це Сергієва думка. Можливо тому, що одного разу хлопчина зустрів Новий рік в оточенні однолітків, це був перший Новий рік без батьків. Через кілька тижнів Бог забрав Джулію і Василя на небеса. Чомусь хлопець був впевненим, що якби зустрів той Новий рік з мамою й татом, то вони б не померли, а були поруч і до сьогоднішнього дня. Мабуть, тому Сергій злився, коли чув навколо себе розмови підлітків про плани на Новий рік.

«Сидіть вдома», - думав кожного разу хлопець. - «Ви не знаєте, чи завтра прокинетесь із впевненістю в тому, що зможете сказати «доброго ранку» своїм батькам».

В житті так буває, що ми не можемо сприймати певну ситуацію, доки не подивимося їй в очі. Але часто й на краще не бути учасником деяких історій взагалі.

Тому не дивно, що Сергій кожного Нового року, який зустрічав після того, як йому виповнилось п’ятнадцять, почувався самотнім, незважаючи на присутність свого дядька. І, звісно, тепер ми зрозуміли причину того щастя, яке зараз відчуває наш герой. Щастя, яке спричинене тим, що біля нього знаходиться його любов.

Марія ж мала іншу думку про проведення Новорічної ночі. Так, вона любила своїх батьків дуже сильно й була вдячною їм за те, що виховали її саме такою, але далеко не кожен Новий рік зустрічала з ними. Коли дівчинка підросла до підліткового віку, то батьки не заперечували, якщо дитина хотіла провести той вечір у колі друзів та однолітків.

«Дитині потрібно колекціонувати спогади, хороші враження», - такої думки була мама Марії. І якщо зазирнути в минуле, то й тато, і мама самі, бувши дітьми, полюбляли веселі компанії. У них було щасливе дитинство, то чому ж забирати його тепер у дочки? Тим більше, Марія завжди була адекватною дитиною, тому батьки ніколи не вагались перед тим, як кудись відпустити дочку, адже знали, що ніякі пригоди з нею не трапляться.

Цього року Маріїн Новий рік суттєво відрізнявся від попередніх: нова країна, новий образ - образ дружини, новий будинок.

За вікном виднілася гора снігу.

«Зараз би повернутись у дитинство, таке безтурботне, коли не треба було ні за що хвилюватись. Хочеться знову бути тою маленькою дівчинкою, щоб поміститись на санчата і щоб татусь покатав, він це завжди любив» - ось про що думала Марія напередодні Нового року.

Відірвавшись від екрана свого телевізора, дівчина поглянула на годинник. П’ятнадцять хвилин до півночі. За лічені секунди в кімнату зайшов чоловік і промовив:

• Любове моя, ходи до столу.

Подружня пара спустилася сходами вниз, до кімнати, де була прикрашена ялинка.

Зелена красуня стояла біля вікна великої кімнати на першому поверсі. Під нею була ціла гора подарунків, здебільшого адресованих Марії, адже Сергій любив її понад усе на світі й готовий був купити будь-що для неї. Але дружина не була вибагливою й нічого не замовляла, тому Сергію довелось слухатись свого серця, і врешті-решт таки з подарунком вгадав.

Біля ялинки розташований був стіл з їжею, і хоча в будинку знаходилось багато людей, але стіл був накритий тільки для двох. Слуги зустрічали Новий рік в іншій кімнаті.